Анна де Боже: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м заміна параметру в шаблоні, replaced: | віросповідування → | конфесія за допомогою AWB |
Немає опису редагування |
||
Рядок 41:
Походила з династії Валуа. Донька [[Людовик XI (король Франції)|Людовика XI]], короля Франції, та Шарлоти Савойської. Народилася у м. Жемап (сучасна Бельгія). Отримала гарну освіту. З дитинства розглядалася батьком як засіб розширення влади французьких королів на сусідні землі. Спочатку була заручена з Ніколя де Понт-Мусон, спадкоємцем герцогства Лотарингія. Проте згодом останній скасував заплановане весілля.
Втім у [[1474]] році вийшла заміж за П'єра, графа де Боже (згодом став герцогом де Бурбон). Перед смертю [[Людовик XI]] призначив свою доньку регентшою при малолітньому [[Карл VIII (король Франції)|Карлі VIII]], віддаючи шану її здібностям.
== Регенство ==
Спочатку значна кількість знаті та принців не визнали права Ганни де Боже та її чоловіка. Рух опору очолив [[Людовик XII (король Франції)|Людовик Орлеанський]], який сам мріяв стати регентом при малолітньому королі.
Щоб розв'язати протистояння Ганна де Боже зібрала Генеральні Штати у м. [[Тур (місто)|Тур]] у західній Франції — 5 січня [[1484]] року. За підсумками цих зборів було створено регентську раду з представників усіх провінції, а Ганна очолила цю раду. За це рішення на свою користь остання вимушена була передати суду ненависних радників свого батька — Жана Доя та Олив'є ле Дема, яких було страчено. Для зміцнення зовнішнього впливу надала підтримку [[Генріх VII (король Англії)|Генріху Тюдору]] у боротьбі з [[Річард III (король Англії)|Річардом III]], королем Англії.
Втім [[Людовик Орлеанський]] не визнав рішення регентської ради і, спираючись на підтримку [[Генріха VII]], короля Англії, Франциска II, герцога Бретані, а також великих феодалів у [[1486]] розпочав війну, яка отримала назву «Божевільної». Зрештою Ганна де Боже здобула перемогу у [[1488]] році у битві при [[Сент-Обен-дю-Корм'є]], захопила Людовика Орлеанського у полон, запроторивши того до в'язниці.
У [[1490]] році, скориставшись смертю герцога Бретані, й намагаючись протидіяти планам імператора [[Максиміліан I (імператор Священної Римської імперії)|Максиміліана I]] одружитися на спадкомиці бретанського престолу, Ганна де Боже рушила до Бретані. Це відбулося настільки швидко та рішуче, що війська Бретані не зуміли протидіяти французам. Вже 19 грудня [[1490]] року у м.Ренн відбулося весілля [[Карл VIII (король Франції)|Карла VIII]] та Ганни Бретонської.
== Останні роки ==
Після цього у [[1491]] році поступилася владою своєму братові. З цього моменту вона майже не займалася політичними справами, хоча деякий час залишалася при дворі свого брата, а згодом [[Людовик XII (король Франції)|Людовика XII]]. Після смерті чоловіка у [[1503]] році більшість часу проводила у своїх замках.
== Творчість ==
Написала настанову «Листи до моєї доньки» для своєї малолітньої доньки. В подальшому цей твір слугував для виховання молодих аристократок. До того ж відповідала за освіту багатьох аристократок, зокрема Діани де Пуатье, Луїзи Савойської, [[Маргарита Австрійська ([[1480]]-[[1530]])|Маргарити Австрійської]].
Крім того, Ганна де Боже склала історичну працю, яка торкалася подій Столітньої війни — стосовно облоги м. Брест.
Рядок 64:
Діти:
* Карл (
* Сюзана (
== Джерела ==
* Yvonne Labande-Mailfert: Charles VIII et son milieu. 1470–1498. La jeunesse au pouvoir. Klincksieck, [[Paris]] [[1975]], ISBN 2-252-01726-0.
* Diana Maury Robin, Anne R. Larsen and Carole Levin (2007). Encyclopedia of women in the Renaissance: Italy, France, and England. ABC-CLIO, Inc.
| |||