Вікіпедія

Майдан Поезії: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м оформлення
Рядок 3:
|населений пункт = [[Харків]]
}}
 
[[Файл:Teatralnaya square, Kharkiv, c 1900.jpg|thumb|right|350px|<small>Вид на Театральний майдан, кінець 19 століття. Видно Театр імені Шевченка, праворуч видно будівлю банку.</small>]]
[[Файл:Pushkin_monument_Kharkov.JPG|thumb|250px|Пам'ятник Пушкіну]]
[[Файл:Gogol_monument_Kharkov.JPG|thumb|250px|Пам'ятник Гоголю]]
 
'''Майдан Поезії''' — майдан в [[Харків|Харкові]].
 
== Історія ==
 
Ще в другій половині XVIII століття цим майданом закінчувалось місто. За ним йшов рів, потім — вал. Наприкінці століття тут побудували будівлю провіантського магазину, яка, до речі, зберегелася до наших днів.
 
На початку XIX століття антрепренери Калиновський та Штейн побудували на майдані дерев'яну театральну будівлю (Зараз на цьому місці розташовується один з будинків на розі вулиці Пушкінської та Театрального узвозу). Тому майдан, на якій вона розташовувалася, назвали Театральним. Театр був достатньо великий та разом з галереєю мав три яруси. Зал і сцена висвітлювалися сальними свічками. Першим директором театру став український письменник Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко, саме він запросив на роботу великого російського актора, Михайла Семеновича Щепкіна.
 
За спогадами Григорія Федоровича Квітки-Основ'яненка, в той час у харківському театрі працювали 40 акторів, балетна трупа складалася з 20 осіб, а оркестр був «першим у всіх тутешніх губерніях». У театр частенько походжали студенти, але 1818 року імператор Олександр I заборонив їм відвідувати театр до особливого розпорядження. Причиною послужив інцидент, що стався в листопаді 1817, коли студенти при появі в театрі міського поліцмейстера Лаврова підняли шум і розкидали листівки з вимогою припинити грубе ставлення до студентів з боку поліції.
 
На початку XIX століття на майдані торгували дровами, тому його ще називали Дров'яний.
Рядок 18 ⟶ 21:
А в середині 19 століття власник театру Млотковський почав будівництво театрального приміщення, проект якого зробив архітектор Тон. Театр було побудовано на іншому кінці майдану, при виході його на вулицю Сумську. Будівля вигідно відрізнялася від старої. У залі було 60 лож, розташованих у трьох ярусах, 150 крісел партеру. Всього зал вміщував більше тисячі осіб. Глядацька зала добре опалювався і освітлювався гасовими лямпами. За відгуками сучасників, харківський театр вважався найкращим серед провінційних. Його урочисто відкрили в серпні 1842. Тут виступали такі корифеї українського театру, як Садовський, Саксаганський, Кропивницький та Заньковецька. Сюди за кордону на гастролі приїжджали Сара Бернар, Елеонора Дузе і навіть знаменита трупа режисера Мейєрхольда.
 
[[Файл:Pushkin_monument_Kharkov.JPG|thumb|left|250px|Пам'ятник Пушкіну|Файл:Pushkin_monument_Kharkov.JPG|thumb|left|250px|Пам'ятник Пушкіну]] На початку 20 століття режисер-новатор [[Лесь Курбас]] заснував тут український драматичний театр «[[Березіль]]». У його трупі грали Амбросій Бучма, Валентина Чистякова, [[Ужвій Наталія Михайлівна|Наталія Ужвій]]. У будівлі театру виступали [[Маяковський Володимир Володимирович|Володимир Маяковський]], [[Анрі Барбюс]], [[Теодор Драйзер]].
 
[[Файл:Gogol_monument_Kharkov.JPG|thumb|rigt|250px|Пам'ятник Гоголю|Файл:Gogol_monument_Kharkov.JPG|thumb|rigt|250px|Пам'ятник Гоголю]] У другій половині 19 століття на майдані зробили [[Театральний сквер (Харків)|Театральний сквер]]. У перші роки 20 століття тут встановили перший в Україні пам'ятник Олександру Сергійовичу Пушкіну, а через п'ять років на протилежній стороні — пам'ятник Миколі Васильовичу Гоголю.
 
Ще однією окрасою театральної майдану можна назвати будинок Державного банку. Він побудований за проектом Петербурзького архітектора Голеніщева на рубежімежі 19-20 століть та спочатку був двоповерховим. Через 30 років за проектом архітекторів Бекетова[[Бекетов]]а і Петі будинок Державного банку надбудували, зберігши при цьому загальний стиль споруди. Тут вперше застосували метод нарощування стін під дахом, який піднімали домкратами під час кладки стін. Ця будівля досі використовується за прямим призначенням — зараз тут розташовується Національний банк України.
 
Зараз Театральний майдан — одне з найулюбленіших городянами місць відпочинку.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Майдан_Поезії