Гончарук Григорій Іванович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 4:
== Життєпис ==
Народився [[9 серпня]] [[1937]] троку в селі Новогеоргіївка Ананьївського району Одеської області. Після закінчення середньої школи навчався у Васильківському військовому авіаційно-технічному училищі. Служив офіцером Військово-повітряних сил Радянської Армії. Капітан. У 1967 році закінчив з відзнакою історичний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова, де працював асистентом, старшим викладачем. З 1970 року працює в Одеському національному політехнічному університеті, послідовно обнімаючи посади старшого викладача, доцента, а з 1982 року – завідувача кафедри історії та етнографії України. В 1970 році захистив кандидатську, а в 1983 – докторську дисертації. В 1985 році йому присвоєно вчене звання професора. У 1987-1988 навчальному році працював радником ректора Кабульського університету (Афганістан).
Під керівництвом Г. І. Гончарука кафедра успішно перебудувалась з викладання та дослідження історії КПРС на історію України, на базі якої було створено ще дві кафедри: політології та соціології. Сьогодні колектив кафедри забезпечує викладання навчальних дисциплін: історії України, всесвітньої історії, етнографії, університетської освіти, історії соціальної роботи, історії інженерної діяльності, етнопсихології, соціальної демографії. відомий вчений у галузі історії і сучасної діяльності політичних і громадських угруповань, взаємовідносин інтелігенції і влади. Він – ініціатор і голова оргкомітетів 14 всеукраїнських і двох всеафганських наукових конференцій, з яких сім конференцій з проблем «Народний Рух України: місце в історії та політиці», п’ять – «Інтелігенція і влада» та всеукраїнські науково-методичні з проблем викладання історії України в технічному вузі. На кафедрі працює аспірантура і докторантура. Під керівництвом Г. І. Гончарука підготовлено 22 кандидати та три доктори історичних наук. Його два сини також відомі в Одесі науковці: Тарас – доктор історичних наук, Анатолій – доктор економічних наук.
== Науковий доробок ==
Свій власний творчий потенціал професор Г. І. Гончарук особливо успішно реалізував в роки державної незалежності України, коли на порядок денний постала нова наукова проблематика, рідна його творчому кредо й патріотичним у своїй основі національно-демократичним поглядам. Визначним науковим досягненням у творчій біографії професора стали дослідження нової для української науки проблеми – становлення багатопартійного суспільно-політичного життя незалежної України. Зокрема, багато років творчої праці віддано темі, пов’язаній з зародженням й розвитком Народного Руху України, історичного значення його діяльності в становленні суверенної Української держави. Використавши архіви рухівських структур, автор у своїх наукових працях, зокрема в монографії „Народний Рух України. Історія” зумів дати доволі об’єктивну картину історії формування НРУ та критично оцінити діяльність його лідерів, висвітлити місце і роль НРУ у політичному житті республіки. На цій основі ним створена і успішно функціонує наукова школа з вивчення історії та діяльності Народного Руху України, громадських та політичних організацій.
| |||