Вікіпедія

Альпи: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
уточнення, вікіфікація, -повтори
Рядок 92:
[[Файл:Innsbruck von Südwesten.jpg|thumb|250px|Долина ріки [[Інн]] біля [[Інсбрук]]а, [[Тіроль]]]]
 
'''А́льпи''' ({{lang-fr|les Alpes}}, {{lang-de|die Alpen}}, {{lang-it|le Alpi}}, {{lang-sl|Alpe}}, від {{lang-la|montes albes}} — ''білі гори'', такожможливе можливой назвапоходження кельтськогоназви походженнявід [[Кельтські мови|кельтського]] ''alb'' — ''високий'', або ''alpa'' — ''височина'') — найвища гірська система в [[Європа|ЄвропиЄвропі]], простягається. дугоюПростягається від берегів [[Середземне море|Середземного моря]] до [[Середньодунайська низовина|Середньо-Дунайської низовини]] на території європейських країн [[Австрія|Австрії]], [[Італія|Італії]], [[Ліхтенштейн]]а, [[Німеччина|Німеччини]], [[Словенія|Словенії]], [[Франція|Франції]], та [[Швейцарія|Швейцарії]]. Довжина гірської системи — 1200 км, ширина — 130130–260 — 260 км, висота — до 4810 м (гора [[Монблан]]). ДугаЦе єдруга опуклоюза висотою гірська система Європи після [[Кавказькі гори|Кавказу]]. Має форму опуклої на північний- захід дуги з поперечною [[улоговина|улоговиною]], в межах якої лежать озера [[Боденське озеро|Боденське]] та [[Комо (озеро)|Комо]]. Розрізняють [[Західні Альпи|Західні]] та [[Східні Альпи]].
 
== Географія ==
 
=== Поділ Альп ===
 
'''Західні Альпи''' складаються з [[Приморські Альпи|Приморських]], [[Котські Альпи|Котських]], [[Савойські Альпи|Савойських]], та [[Бернські Альпи|Бернських Альп]]. Їхня пересічна висота 3000 — 4000  м. Окремі вершини сягають понад 4000 м.
 
Для Західних Альп характерна добре виражена дугоподібна форма хребтів, різка асиметрія схилів — внутрішні круті, зовнішні пологі, велика кількість [[льодовик]]ів.
 
У '''Східних Альпах''' виділяються, Бернськийзокрема, [[Ретійські Альпи|Ретійський]], [[Доломітові Альпи|Доломітовий]] та [[Карнійські Альпи|Карнійський]] хребти, що мають значне широтне простягання. Пересічна висота Східних Альп 2500—3500 м,; відповідно, меншатам кількістьменше льодовиків.
 
Крім поділу на Західні і Східні, Альпи поділяють також у широтному напрямі: на Північні [[Передальпи]] — (вапнякові та [[сланці|сланцеві]] гори), Центральні Альпи — (кристалічні хребти) та Південні [[Передальпи]] — (вапнякові і пісковикові гори).
 
Цікаво, що східні відроги Альп — (Лейтські гори) іта західні відроги [[Карпати|Карпат]] — (Хундсхаймер -Берге) відокремлює всього 14  км.
 
Альпи мають багато зручних перевалів — [[Мон-СеніСеніс (перевал)|Мон-Сеніс]], Сен-Бернар, [[Перевал Семпіоне|Сімплон]], [[Готтард (перевал)|Сен-ҐотардҐоттард]], [[Берніна (перевал)|Берніна]], [[Бреннер (перевал)|Бреннер]], Тауерн. Крізь Альпи прокладені тунелі: [[Симплон (тунель)|Сімплонський]], Сен-ҐотардськийҐотардські ([[Готтард (залізничний тунель, 1882)|залізничний]] та [[Готтард (автомобільний тунель)|автомобільний]]) та інші.
 
[[Файл:Alpen fellhorn2.jpg|thumbnail|250px|right|Альпи в районі [[Оберстдорф]]а (Фельхорн)]]
Рядок 151 ⟶ 152:
|- class="hintergrundfarbe3"
! align="left" | Вершина
! Висота-, м
! align="left" | Гірський масив
|-
|align="left"| [[Монблан]] || 4810,45 || align="left"|[[Грайські Альпи]]
|-
|align="left"| [[Пік Дюфур|Дюфур]] || 4634 || align="left"|[[Пеннінські Альпи]]
|-
|align="left"| [[Дом]] || 4545 || align="left"|[[Пеннінські Альпи]]
Рядок 174 ⟶ 175:
|align="left"| [[Гран-Парадізо]] || 4061 || align="left"|[[Грайські Альпи]]
|-
|align="left"| [[ПіцПік Берніна]] || 4049 || align="left"|[[БернінаРетійські (гірський масив)|БернінаАльпи]]
|-
|align="left"| [[Вайсміс]] || 4017 || align="left"|[[Пеннінські Альпи]]
Рядок 194 ⟶ 195:
=== Льодовики (глетчери) ===
 
Для [[альпійський пояс|альпійського поясу]] характерним є значне поширення гірсько-льодовикових форм рельєфу. У горах, на висоті понад 3 000  м над рівнем моря, взимку випадає більше [[сніг]]у, ніж може розтанути. У тих місцях, де сніг лежить протягом всього року, через тиск снігу, танення і замерзання його верхнього шару утворюється основа [[льодовик]]а. Поступово, у міру стікання води по поверхні льодовика, льодові ділянки просуваються вглиб долини. Лід, що сповзає, по дорозі руйнує верхній шар [[ґрунт]]у, відриває і відносить його разом з камінням та [[пісок|піском]]. Поверхня льодовика вкрита тріщинами різної величини.
 
[[Снігова лінія]] розташована на [[північ|півночі]] розташована на висоті 2,5&nbsp;км, а на [[південь|півдні]]&nbsp;— 3—3,2&nbsp;км. Загальна площа сучасного <!-- (точна дата/рік) --> зледеніння&nbsp;— 4140&nbsp;км². Льодовиків у Альпах близько 1200, найбільший&nbsp;— Алецький у Бернських Альпах із площею 169 км². Від льодовиків беруть початок ріки: [[Рона (річка)|Рона]], [[Рейн]], [[Аді-дже]], [[Інн]], [[Драва]] та ін.
 
Близько 1200 глетчерів (найбільший Алеч).
 
Альпійські льодовики сьогодні залишаються єдиним великим залишком четвертинного зледеніння.
Тим не менше, дані, що збиралися з кінця двадцятого століття, вказують, що безліч льодовиків поширюються через гірські хребти. Найбільшими, зі сходу на захід, є:
* [[Алецький льодовик]] площею близько 130 квадратних кілометрів (з рукавами) та довжинудовжиною 27 кілометрів. Це найбільший льодовик Альп.
* Горнер, що поблизу міста Вале, з площею 68 квадратних кілометрів і довжиною 13 кілометрів.
* Аржантьєр, як масив Монблану, з безліччю льодовиків, що формують його, займає площу 24 квадратних кілометрів і має довжину 5 кілометрів.
* Мер-де-Глас, Валле -Бланш, а також у масиві Монблан, з довжиною в більш ніж 13 кілометрів. З початку XX століття (у 1908) його можна відвідати як туристичний об'єкт його можна відвідати з прихистку ''Montenvers'', виходячи з Шамоні. Коли туди була побудована залізниця, станція прибуття була приблизно в п'ятдесяти футах над льодовиком, а сьогодні вище майже на три сотні.
* Боссон. Льодовик сягає принаймні частини піку [[Монблан]] майже до кінця долини, довжиною близько 1,1 &nbsp;км. Круті схили, нахилом 45 °, роблять його одним з альпійських льодовиків, що рухаються найшвидше, близько 190 &nbsp;м на рік.
* Morterasch, розташований в Верхньому Енгадині, на розі ''Grisions''. Це найдовший льодовик в західній Швейцарії. Він бере початок на [[Пік Берніна|піку Берніна]] і має довжину 7 &nbsp;км.
 
== Геологія ==
 
Альпи утворилися у добу [[Альпійська складчастість|Альпійської складчастості]]. Осьова зона Альп складена [[Кристалічні породи|кристалічними]] та [[Метаморфічні гірські породи|метаморфічними]] породами, по периферії&nbsp;— флішовими[[фліш]]овими та [[Моласа|моласовими]] формаціями. НаявніЄ родовища [[залізо|залізних]], [[Манган (елемент)|марганцевих]] і поліметалевих руд, [[магнезит]]у, кам'яної солі (в Східних Альпах). ТакожІснують незначні родовища бурого та кам'яного [[вугілля]]. В Альпах є численні джерела мінеральної води, в тому числі термальні, на базі яких побудовано курорти ([[Баден-Баден]], [[Бад-Веслау]], [[Бадгаштейн]], [[Ішль]], [[Райхенгаль]], [[Екс-ле-Бен]] та інші). Близько 1200 льодовиків (загальною площею понад 4000&nbsp;км²). Багато озер тектонічно-льодовикового походження.
 
== Клімат ==
Рядок 219 ⟶ 218:
[[Клімат]] різних альпійських регіонів залежить від висоти, розташування і напряму [[вітер|вітру]]. [[Літо|Влітку]] в Альпах бувають спекотні дні, що змінюються холодними вечорами.
 
Вранці в горах зазвичай сонячно, після обіду надходять [[хмара|хмари]]. [[Зима|Зимою]] часто є [[снігопад]]и, температура знижується до від'ємної. [[Клімат]] на північній стороні Альп більш холодний та вологий, а на південній &nbsp;— тепліший і сухіший. Середня температура [[липень|липня]]&nbsp;є нижчою +14&nbsp;°C, [[січень|січня]]&nbsp;— до −15&nbsp;°C. Випадає {{s|1 000 мм}} [[опади|опадів]]. Сніг тримається на рівнинах від одного до шести місяців на рік. Протягом більшої частини зими в долинах тримаються тумани.
 
Для Альп характерні місцеві [[вітер|вітри]]. Найважливіший з них&nbsp;— теплий і сухий [[Фен (вітер)|фен]], який утворюється в результаті опускання повітряних мас по гірських схилах і їх стиснення, що супроводжується [[Адіабатичний процес|адіабатичним]] нагріванням. Це істотно підвищує місцеву температуру, що спричиняє різке танення [[сніг]]ів і сходження [[лавина|лавин]], яке становить загрозу для життя людей та ізолює від зовнішнього світу цілі гірські райони. У той же час [[Фен (вітер)|фен]] створює умови для [[землеробство|землеробства]] на набагато більших абсолютних висотах, ніж у тих місцях, де його не буває.
 
Клімат і ґрунтово-рослинний покрив Альп мають чітко виражену вертикальну зональність. Альпи розбиті на п'ять [[кліматичний пояс|кліматичних поясів]], кожен з яких розташований на певній абсолютній висоті. Кліматичні пояси відрізняються між собою кліматом, [[Рослини|рослинним]] і [[Фауна|тваринним]] світом, умовами проживання людей і тварин.
# Зона гірського масиву вище 3000 метрів називається [[Нівальні процеси|нівальною]] зоною. Ця область зіз холодним кліматом постійно покритавкрита багаторічним [[сніг]]ом. Через це у нівальній зоні практично відсутня [[рослинність]].
# [[Альпійські луки]] лежать на висоті від 2000 до 3000 метрів. Ця зона є менш холодною, ніж [[Нівальні процеси|нівальна]] зона. Для альпійських лук характерна специфічна, звичайно низькоросла, рослинність, а також рослинність, що утворює «трав'яні подушки». Це зближує даний тип екосистем з [[тундра|тундровими]], через що альпійські луки також називають «[[Гірська тундра|гірською тундрою]]».
# Трохи нижче альпійської зони розташовується [[субальпійський пояс]], на висоті від 1500 до 2000 метрів. Тут ростуть [[ялина|ялинові]] ліси, [[температура]] в цій зоні поступово підвищується. Влітку в субальпійському поясі вона піднімається максимум до +24&nbsp;°C у спекотні сонячні дні, а зазвичай не досягає 16&nbsp;°C. [[Заморозки]] можливі у будь-яку пору року.
# На висоті від 1000 до 1500 метрів розташована помірна зона. МільйониТам ростуть мільйони [[дуб]]ів ростуть у цій зоні. Також тут займаються [[сільське господарство|сільським господарством]].
# Нижче 1000 метрів&nbsp;— [[низовина]], що характеризується більшою розмаїтістю [[рослинність|рослинності]]. СелаТут розташовуються у низовинісела, оскільки кліматичні умови тут більш придатні для життя людей і тварин.
 
== Альпійська фауна і флора ==
 
=== Фауна ===
Усі [[ссавець|ссавці]] живуть в Альпах цілий рік, деякі з них на [[зима|зиму]] впадають у сплячку. Щодо [[птахи|птахів]], то лише деякі види залишаються тут протягом всього року.
Окремі види [[птахи|птахів]], що живуть в Альпах, чудово пристосувалися до цього доволі негостинного середовища. Наприклад, сніжний в'юрок (''Oenanthe deserti'') будує [[гніздо|гнізда]] в тріщинах [[скеля|скель]], над межею [[ліс]]у, а свою поживу, [[насіння]] і [[комахи|комах]], розшукує на гірських схилах.
[[Альпійська галка]] (''Pyrrocorax graculus'') також гніздується на [[скеля]]х, значно вище за межу [[ліс]]у. Взимку альпійські галки утворюють великі зграї і збираються навколо туристичних баз і станцій, де харчуються головним чином відходами. В особливий спосіб готується до зими горіхівка (''[[Nucifraga caryocatactes'')|горіхівка]]. Восени цей птах робить запаси [[насіння]] і [[горіх]]івгоріхів, які закопує в землю. Перед початком [[зима|зими]] горіхівка збирає понад 100 тисяч насінин, які ховає приблизно в 25 тисячах схованок. Завдяки своїй дивовижній пам'яті, більшу частину своїх схованок вона знаходить взимку під шаром [[сніг]]у, товщина якого може бути понад одинперевищувати [[метр]]. Щоб дістатися до схованки, [[птах]]ові доводиться розкопувати сніг. Насінням з комор горіхівка також годує своїх пташенят.
 
Збереження фауни забезпечується за допомогою [[національний парк|національних парків]], що розташовані на території Альп.
Рядок 243:
Image:Marmota marmota Alpes2.jpg|<center>[[Бабак]]<br />(''Marmota'')</center>
Image:Rothirsch - Cervus elaphus - Dortmund-Zoo.jpg|<center>[[Олень благородний]]<br />(''Cervus elaphus'')</center>
Image:Rupicapra rupicapra 0.jpg|<center>[[Козиця звичайна|Скельниця]]<br />(''Rupicapra rupicapra L.'')</center>
Image:Arctic Hare.jpg|<center>[[Заєць-біляк]]<br />(''Lepus timidus'')</center>
Image:Salamandra atra.jpg|<center>[[Саламандра альпійська]]<br />(''Salamandra atra'')</center>
Image:Pyrrhocorax-graculus-0018-a.jpg|<center>[[Альпійська галка]]<br />(''Pyrrhocorax graculus Linnaeus'')</center>
Image:Aquila chrysaetos Flickr.jpg|<center>[[Беркут]]<br />(''Aquila chrysaetos'')</center>
Image:Dohle (Corvus monedula) d1.jpg|<center>[[Галка (птах)|Галка]]<br />(''Corvus monedula'')</center>
Рядок 256:
 
=== Флора ===
У Альпах росте безліч видів [[рослини|рослин]]. Тут трапляються досить різні [[біотоп]]и&nbsp;— як полонини, що вкриті ковдрою яскравих квітів, так і високогірні райони, яким притаманна скромна [[рослинність]]. До висоти 2 400 &nbsp;м над рівнем моря ростуть [[хвойні]] дерева. Вище, до 3 200 &nbsp;м, ще трапляються карликові дерева. Одна з найвідоміших гірських рослин&nbsp;— льодовиковий [[жовтець]], який є рекордсменом серед рослин і трапляється до висоти 4 200 &nbsp;м. Невеликі групи дуже красивих рослин трапляються на висоті 2 800 &nbsp;м. Багато з них, наприклад, незабудочник і [[смілка]], мають особливу подушковидну форму, яка захищає їх від [[Рослиноїдні|травоїдних тварин]], що живуть на цих висотах, і втрати вологи. У такий спосіб молоді пагони також захищені від вітру й морозу. Відомий [[едельвейс]] ([[білотка альпійська]]) вкритий шаром білих волосків, що добре утримують тепло.
 
<gallery>
Рядок 275:
== Охорона навколишнього середовища ==
 
Щорічно в гірських районах вирубують великі площі [[ліс]]у для будівництва лижних трас і баз відпочинку, що порушує природну рівновагу в горах. Дерева мають велике значення для запобігання [[ерозія ґрунтів|ерозії ґрунту]] та зменшення небезпеки сходження лавин. Вирубування лісів призводить до [[лавина|лавин]], що частішають останнім часом, і [[Сель (паводок)|селів]], жертвами яких у 1987 році протягом 20 днів стало понад 60 чоловік. Причиною зменшення площі лісів, окрім вирубки, стають отруйні викиди фабрик і використання в горах важкої техніки. Дерева слабшають і легше піддаються хворобам і [[ураган]]амвітровому пошкодженню. За оцінками вчених, сьогодні знищено приблизно 60-80% альпійських лісів. Погіршення стану середовища негативно впливає на життя тварин і рослин. У всіх країнах, де є Альпи, були організовані охоронні регіони.
 
== Туризм ==
[[Файл:Great St Bernard-700px.jpg|thumb|right|200 px|Перевал [[Великий Сен-Бернар]] в Альпах]]
[[Файл:St. Bernards - To The Rescue by John Emms (artist).jpg|thumb|right|200 px|Монах-бернардинець із сенбернаром-рятувальником. Картина [[Джон Еммс|Джона Еммса]]]]
Альпи&nbsp;— єрайон популярнимміжнародного місцемальпінізму, длягірськолижного [[туризм]]успорту таі [[спорт]]утуризму, популярний як влітку, так і взимку. [[Зимові види спорту|Гірськолижний спорт, сноуборд, катання на санях, прогулянки на снігоступах, лижні тури]] доступні в більшості регіонів з [[грудень|грудня]] до [[квітень|квітня]]. Влітку Альпи користуються популярністю у туристів, [[велосипедний спорт|велосипедистів]], [[параплан]]еристів, [[альпініст]]ів, в той час як багато альпійських озер привертають увагу плавців, [[яхтсмен]]ів і [[серфінг]]істів.▼
Альпи&nbsp;— район міжнародного альпінізму, гірськолижного спорту і туризму.
▲Альпи є популярним місцем для [[туризм]]у та [[спорт]]у як влітку, так і взимку. [[Зимові види спорту|Гірськолижний спорт, сноуборд, катання на санях, прогулянки на снігоступах, лижні тури]] доступні в більшості регіонів з [[грудень|грудня]] до [[квітень|квітня]]. Влітку Альпи користуються популярністю у туристів, [[велосипедний спорт|велосипедистів]], [[параплан]]еристів, [[альпініст]]ів, в той час як багато альпійських озер привертають увагу плавців, [[яхтсмен]]ів і [[серфінг]]істів.
Низинні регіони та великі міста Альп добре сполучені [[автомагістраль|автомагістралями]] та [[автомобільна дорога|швидкісними дорогами]], однак вище [[гірський перевал|гірські перевали]] та автомобільні траси можуть бути небезпечними навіть влітку. Багато [[гірський перевал|гірських перевалів]] закриті в зимовий період. Розвитку [[туризм]]у сприяє велика кількість [[аеропорт]]ів по всіх Альпах, а також гарне залізничне сполучення з усіма сусідніми країнами. Альпи зазвичай відвідує більше 50 мільйонів туристів щороку.
 
=== Сенбернар-&nbsp;— рятівник туристів ===
Назва породи [[сенбернар]] походить від монастиря Святого Бернара у швейцарських Альпах. В XI столітті чернець Бернар із [[Мантон-Сен-Бернар|Мантона]] заснував притулок для мандрівників, який, як і гірську стежку, назвали його ім'ям. Перевал Великий Сен-Бернар розташований на висоті близько 2,5 км&nbsp;— на той час одне із найвищих населених місць Європи. Це була важка і небезпечна дорога для мандрівників через [[лавина|лавини]], сильні вітри, круті гірські переходи та грабіжників. У XVII столітті ченці для порятунку подорожуючих почали використовувати собак породи [[сенбернар]]. Густа шерсть захищала собак від холоду й [[сніг]]у, а їхній надзвичайний нюх допомагав знаходити людей, які потрапили під снігову лавину. Ці собаки здатні відчувати наближення лавин, що не раз рятувало людям життя.
 
Рядок 292 ⟶ 291:
 
* [[Марсель]]—[[Ніцца]]—''Тенда''—[[Кунео]]—[[Турин]]
* [[Ліон]]—[[Шамбері]]—''Монт-Сеніс'' або ''[[Фрежус]]''—[[Турин]]
* [[Діжон]]—[[Женева]]—[[Шамоні]]—''[[Монблан]]''—[[Аоста]]—[[Турин]]
* [[Діжон]]—[[Лозанна]]—Бріг—''[[Перевал Семпіоне|Семпіоне]]''—[[Домодоссола]]—[[Мілан]]
Рядок 299 ⟶ 298:
* [[Штутгарт]]—[[Цюріх]]—''Сен-Готард''—[[Беллінцона]]—[[Мілан]]
* [[Ульм]]—[[Меммінген]]—[[Брегенц]]—[[Кур (Граубюнден)]]—''Сан-Бернардіно''—[[Беллінцона]]—[[Мілан]]
* [[Мюнхен]]—[[Гарміш-Партенкірхен]]—[[Інсбрук]]—''[[Бреннер (перевал)|Бреннер]]''—Бозен—[[Верона]]
* [[Мюнхен]]—Розенхайм—Бад-Райхенхалль—[[Зальцбург]]—''[[Високий Тауерн]]''—Шпіталль—[[Філлах]]&nbsp;— [[Удіне]]—[[Портогруаро]]—Местре—[[Філлах]]—[[Удіне]]—[[Трієст]]
* [[Вельс]]—''Пихрн''—Ліцен—[[Грац]]—[[Марибор]]—[[Любляна]]—[[Трієст]]
Рядок 308 ⟶ 307:
=== Доісторичний період ===
{{main|Етці}}
Історія поселень в Альпах налічує 55 тисяч років. МисливціПершими імешканцями збирачіцих місць були першимимисливці мешканцямиі цих місцьзбирачі, а після відступу альпійських [[льодовик]]ів люди досить швидко заселили навіть внутрішні долини. У цей час будували невеликі селища і обживали печери.
 
У вересні 1991 року на перевалі Хауслаб на висоті 3210 метрів німецькі альпіністи Еріка і Хемус Симон виявили скуте кригою людське тіло. Аналіз [[ДНК]] показав, що вік [[мумія|мумії]] становить приблизно 5000 років. В [[Австрія|Австрії]], де знайшли [[мумія|мумію]], її називають Етці, а в [[Італія|Італії]] [[мумія]]вона відома як Сімілуанська людина або Тірольська льодова людина<ref>''Максим Волченков'' [http://www.4ygeca.com/otzi.html Загадка Етці]. {{ref-ru}}</ref>. Вона є найстарішою мумією людини, знайденою в [[Європа|Європі]].
 
=== Стародавня історія та середні віки ===
Рядок 316 ⟶ 315:
Приблизно в 800&nbsp;р. до н.&nbsp;е. [[кельти]] завоювали й заселили територію, де сьогодні розташовані [[Франція]], [[Швейцарія]], [[Італія]], а на сході їхні поселення з'явилися ще й у долинах [[Австрія|Австрії]]. Вони були першими, хто проклав торгові шляхи через альпійські перевали. Пізніше сюди прийшли [[римляни]], вони стали прокладати дороги, водогони і будувати [[амфітеатр]]и.
 
Альпійський регіон увійшов до складу імперії [[Карл Великий|Карла Великого]] в IX—X IX–X&nbsp;ст., а в 843&nbsp;р. імперія була розділена між трьома його онуками. У 888&nbsp;р. продовжилося дроблення земель, це і спричинило поступове формування мовних відмінностей, які зберігаються й донині. У середні століття зникла єдність племен [[кельти|кельтів]] і [[римляни|римлян]]&nbsp;— жителі більшості долин жили в ізоляції до появи залізниць.
 
=== Сучасність ===
У 2001 році населення Альпійського регіону становило 12&nbsp;295&nbsp;000 осіб. Найбільшими містами є [[Гренобль]] (Франція)&nbsp;— 155 100 мешканців, [[Інсбрук]] (Австрія)&nbsp;— 127 000 мешканців.
 
На заході переважає французька мова, в Центральних і Східних Альпах говорять італійською, у Північних Альпах &nbsp;— німецькою, в Словенії спілкуються словенською мовою, а ретороманською мовою говорять у Східних Альпах на північному сході Італії.
 
== Література ==
Рядок 327 ⟶ 326:
* {{УРЕ}}
* {{МГЕ|nocat=1}}
* Jon Mathieu. ''Geschichte der Alpen 1500—19001500–1900. Umwelt, Entwicklung, Gesellschaft''. Böhlau Verlag, Wien/Köln/Weimar 1998, 2. Auflage: 2005, ISBN 978-3-205-99363-6
* Werner Bätzing. ''Die Alpen&nbsp;— Geschichte und Zukunft einer europäischen Kulturlandschaft.'' 1. TB-Ausgabe: C.H.Beck, München 1984, 3. Auflage: 2003, ISBN 3-406-50185-0
* Werner Bätzing. ''Bildatlas Alpen. Eine Kulturlandschaft im Porträt'', Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2005 ISBN 3-89678-527-3
Рядок 336 ⟶ 335:
 
== Див. також ==
* [[10957 Альпи]] -&nbsp;— астероїд, названий на честь гір.
* [[Альпи (Місяць)|Місячні Альпи]], названі на честь земних
* [[Альпійська складчастість]]
* [[Альпійське зледеніння]]
Рядок 345:
 
== Посилання ==
{{Commonscat|Alps}}
* [http://www.paolodefaveri.com/galleries.htm Художні ландшафти Західних Альп]
* [http://www.alpinfoto.it Багато зображень Альпійськихальпійських краєвидів, флори та фауни]
* [http://www.hribi.net/panorama.asp?lng=1 360°-градусна Панорамапанорама Альп]
* [http://pano.ica-net.it/en/default.htm Віртуальне відвідування Західних Альп із 360°-градусними панорамними зображеннямипанорамами]
* [http://www.diealpen.at Онлайн-колекція зображень Альп]
* [http://www.alps-art.ch/ Фото та рисунки Альп]
* [http://www.alpconv.org/index_en Офіційний сайт Альпійської конвенції] Конвенція альпійських держав
 
{{Commons|Category:Alps}}
 
[[Категорія:Гори Європи]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Альпи