Пролетаріат: відмінності між версіями

Жодних змін в розмірі ,  7 років тому
[[етимологія|Етимологічно]] походить від {{lang-la|prōlētãrius}} «незаможний, але юридично вільний римський громадянин, який служить державі тільки тим, що має дітей»<ref name="К-М">[[Етимологічний словник української мови]]: У 7 т./ Редкол. О.&nbsp;С.&nbsp;Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —.&nbsp;— (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.: Р.&nbsp;В.&nbsp;Болдирєв та ін. Ред.тому: В.&nbsp;Т.&nbsp;Коломієць, В.&nbsp;Г.&nbsp;Скляренко&nbsp;— 2003.&nbsp;— 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (сторінка:596)</ref>
 
«Ті, хто належить до нижніх [[Соціальна ієрархія|верств]] населення». У часи [[Давній Рим|античного Риму]] цим словом звався [[Соціальна ієрархія|соціальний прошарок]] безземельних (без власності), але не [[раби|рабів]]. ДефіниціяДефініція зрозуміла в тому сенсі, що пролетарі це ті, хто нічим не володіє окрім свого потомства ({{lang-la|proles}}).
 
Як соціальний прошарок пролетаріат помітно чисельно зріс в історичний період [[Нова історія|Нового часу]] кінця [[18 століття|18 ст.]]&nbsp;— початку [[19 століття]]&nbsp;— епохи [[Промислова революція|індустріальної революції]] і експотенційного зростання класу промислових робітників, поповнення його за рахунок декласованої бідноти із іншіхінших соціальних прошарків міського населення та збіднілого [[Селяни|селянства]]. Як поняття «пролетаріат» набуло широкого вжитку в політичній літературі і соціальній публіцистиці [[Західна Європа|Західної Європи]] у великій мірі завдяки соціальним революціям у Франції та загостренню [[Конфлікт соціальний|соціальних конфліктів]] в іншіхінших країнах Європи. На початку [[20 століття]] ці ж соціальні процеси і відповідна лексика поширюється на [[Східна Європа|Східну Европу]].
 
== Пролетарська філософія і ідеологія ==
Анонімний користувач