6490
редагувань
(Скасування редагування № 15532943 користувача Лама1 (обговорення)) |
(→Історія виникнення ґетто: вікіфікація) |
||
У багатьох італійських містах принаймі ще в XVI столітті існували обгороджені муром квартали для євреїв. Такі квартали стали наслідком узгодженості поглядів міських урядовців, що вимагали сегрегації, так і юдейських релігійних законів, які забороняли євреям жити серед невірних. Назву ґетто стали вживати по всій Європі. Найбільші ґетто виникли в Празі, Франкфурті, Трієсті й Римі, де ґетто існувало з 1536 по 1870 роки.
І тільки в Речі Посполитій, головному притулку євреїв, офіційних гетто не було. Королівські грамоти захищали євреїв з [[1265]] року. Кілька польських міст, зокрема Варшава, запровадили
[[Єврейське містечко|Єврейські містечка]] виростали під покровительством аристократії і поряд з великими маєтками в сільській місцевості. Євреї Речі Посполитої, на відміну від євреїв у інших європейських країнах, мали як місцеву автономію, так і самоуправління у формі Ради чотирьох земель, свій центральний парламент. Тому єврейська громада в Речі Посполитій була найчисельніша в Європі. До поділів Польщі жоден єврей не мав права оселитись у Росії.
{{Catmore|Гетто в період Другої світової війни}}
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] словом «ґетто» називалися ті житлові зони куди [[нацисти|нацистами]] насильно зганялися євреї для компактного мешкання. Найбільш відоме [[Варшавське гетто]], а в [[
== Джерела ==
|