Відкрити головне меню

Зміни

[[1930]] — переїхав до [[Львів|Львова]] і згодом став найвидатнішим скульптором в Західній Україні у міжвоєнний період.
 
У [[1933]]—[[1937]] роках разом з М. Лукіяновичем був керівником у керамічній майстерні «Око», що розташовувалась на вулиці Мучній у Львові. Згодом Львівською експериментальною кераміко-скульптурною фабрикою у [[1941]]—[[1944]].<ref>ЕнцеклопедіяЕнциклопедія Львова…&nbsp;— С. 132.</ref>
 
У [[1941]]—[[1944]] викладав у Художньо-промисловій школі скульптуру. У [[1943]] був професором та деканом Вищої образотворчої студії. <ref>ЕнцеклопедіяЕнциклопедія Львова…&nbsp;— С. 132.</ref>
 
[[1932]]&nbsp;— промовляв від імені української еміграції на похороні хорунжого Армії УНР [[Старченко Іван|Старченка Івана]].