Відмінності між версіями «Стамбульська ініціатива співпраці»

м
Виконується заміна шаблонів "Не перекладено"; косметичні зміни
м (Виконується заміна шаблонів "Не перекладено"; косметичні зміни)
== Створення Стамбульської ініціативи співпраці ==
 
Під час [[Стамбульський саміт НАТО 2004|Стамбульського саміту НАТО]] 28 червня 2004 року глави держав і урядів Північноатлантичного альянсу запропонували країнам [[Близький Схід|Близького Сходу]] долучитися до спільних зусиль задля посилення стабільності в регіоні, зокрема у сфері безпеки. Ця пропозиція, відома під назвою «Стамбульська ініціатива співпраці», була адресована в першу чергу країнам, що входять до [[Рада співробітництва арабських держав Перської затоки|Ради співробітництва арабських держав Перської затоки]]: Бахрейну, Катару, Кувейту, Об'єднаним Арабським Еміратам,[[Оман]]у та [[Саудівська Аравія|Саудівській Аравії]]<ref name="Pierre Razoux">[http://mercury.ethz.ch/serviceengine/Files/ISN/112378/ipublicationdocument_singledocument/17c7202f-a80a-40cc-9a61-b20d8bf156e2/en/rp_55en.pdf Pierre Razoux. What future for NATO's Istanbul Cooperation Initiative? // Research Paper.&nbsp;— NATO Defense College.&nbsp;— Rome.&nbsp;— №&nbsp;50.&nbsp;— January 2010.&nbsp;— p. 2.]{{ref-en}}</ref>. В грудні 2004 року до СІС приєднався Кувейт, у лютому 2005 року&nbsp;— Бахрейн і Катар, а в червні 2005 року ОАЕ<ref name="Habib Toumi">[http://gulfnews.com/news/gulf/kuwait/training-site-part-of-cooperation-initiative-1.1121497 Habib Toumi. Training site part of cooperation initiative // Gulf news.&nbsp;— December 20, 2012]{{ref-en}}</ref>. Саудівська Аравія та Оман вирішили не входити до Ініціативи, але й не відкинули запрошення повністю<ref name="Pierre Razoux"></ref>.
 
Ініціатива була впроваджена в дуже складний час, коли сили НАТО, до цього відсутні в Перській затоці, були залучені до цього стратегічно важливого регіону в рамках [[Міжнародні сили сприяння безпеці|Міжнародних сил сприяння безпеці]] (ISAF), запроваджених в [[Афганістан]]і 20 грудня 2001 резолюцією [[Рада Безпеки ООН|Ради Безпеки ООН]] №&nbsp;1386. Місія ISAF відбувалася паралельно з американо-британською [[Операція «Нескорена свобода»|операцією «Нескорена свобода»]], націленою на знищення сил [[Аль-Каїда|Аль-Каїди]] й [[Талібан]]у після [[Терористичний акт 11 вересня 2001 року|терактів 11 вересня 2001 року]]. За допомогою Ініціативи Альянс намагався заспокоїти нафтовидобувні монархії регіону та попередити можливу критику щодо свого впливу на країни Перської затоки<ref name="Pierre Razoux"></ref>.
 
Як і в [[Середземноморський діалог|Середземноморському діалозі]], партнерство в Стамбульській ініціативі співпраці базується багато в чому на географічній близькості партнерів<ref name="Before and After">[http://cenaa.org/analysis/natos-partnerships-before-and-after-the-chicago-summit/ Marônková Barbora. NATO's Partnerships Before and After the Chicago Summit // Panorama of global security environment.&nbsp;— Bratislava: CENAA, 2012.&nbsp;— pp. 141–153.]{{ref-en}}</ref>.
| video1 = [https://www.youtube.com/watch?v=euj62Jd0aI4 NATO Fostering Relationships with Gulf: Istanbul Cooperation Initiative // USAandEurope. — July 26, 2014] {{ref-en}}
}}
Співпраця в рамках Ініціативи зосереджується на таких аспектах<ref name="Pierre Razoux"></ref>:
* реформування збройних сил через посилення взаємодії між військовим та громадським секторами, впровадження нових бюджетних процедур та механізмів планування в оборонній сфері;
* здатність до спільного виконання завдань (досягається завдяки спільним навчанням та тренінгам, а також просвітницьким заходам);
Спочатку Ініціатива задумувалась більш амбітною та зі значно активнішою співпрацею між країнами. Однак окремі члени НАТО (зокрема [[Франція]] та [[Іспанія]]), стурбовані можливістю того, що СІС знівелює роботу Середземноморського діалогу, завадили такому варіанту<ref>[http://www.academia.edu/3121630/The_Istanbul_Cooperation_Initiative_Stabilizing_and_Sustaining_the_Arab_Spring Paul Pryce. The Istanbul Cooperation Initiative: Stabilizing and Sustaining the Arab Spring // Academia.edu.]{{ref-en}}</ref>.
 
Відносини між НАТО та країнами Ініціативи суттєво покращилися. Вони забезпечували [[Логістика НАТО в Афганській війні|логістичну]] та інші типи підтримки у [[Війна в Афганістані (з 2001)|війні в Афганістані]]; відігравали значиму політичну та військову роль під час [[Операція «Unified Protector»|операції «Unified Protector»]] у Лівії. Регіональний центр СІС, завданням якого є сприяння поглибленню співпраці країн Ініціативи з НАТО, відкрито в Кувейті<ref name="Habib Toumi"></ref>. Країни Ініціативи особливо зацікавлені у поглибленні співпраці з НАТО у сферах [[енергетика|енергетики]], [[Морська справа|морської справи]] та {{нп5Не перекладено|Кібербезпека|кібербезпеки|en|Computer security}}<ref name="Before and After"></ref>.
 
== Проблеми ==
Незважаючи на фактичне досягнення цілей, поставлених перед Ініціативою на Стамбульському саміті НАТО, у взаємодії між країнами СІС та НАТО існує низка перешкод. Французький науковець {{нп5Не перекладено|П'єр Разу|П'єр Разу|fr|Pierre Razoux}} виокремлює наступні їх групи<ref>[http://mercury.ethz.ch/serviceengine/Files/ISN/112378/ipublicationdocument_singledocument/17c7202f-a80a-40cc-9a61-b20d8bf156e2/en/rp_55en.pdf Pierre Razoux. What future for NATO's Istanbul Cooperation Initiative? // Research Paper.&nbsp;— NATO Defense College.&nbsp;— Rome.&nbsp;— №&nbsp;50.&nbsp;— January 2010.&nbsp;— p. 4-8.]{{ref-en}}</ref>:
 
''У країнах Стамбульської ініціативи:''
* значимість двосторонніх угод і їх перевага над багатосторонніми;
* продовження [[Арабо-ізраїльський конфлікт|палестино-ізраїльського конфлікту]], який негативно впливає на сприйняття [[Західна цивілізація|Західного світу]] в цілому;
* відсутність {{нп5Не перекладено|Угода про статус сил|угоди про статус сил|en|Status of forces agreement}} між країнами НАТО та СІС;
* надмірна персоналізація робочих стосунків.
 
 
{{Відносини НАТО}}
 
[[Категорія:Близький Схід]]
33 742

редагування