Битва під Мюльбергом (1547): відмінності між версіями

Протестантські війська числом 7000 солдат під командуванням курфюрста Іоганна-Фрідріха Саксонського застали зненацька у своєму польовому таборі поблизу Мюльберга. Вони знаходились на північ від [[Ельба|Ельби]] на марші від [[Майсен]]а через [[Мюльберг (Ельба)|Мюльберг]] і [[Торгау]] до [[Віттенберг]]а. Вранці 24 квітня вони готувались продовжити рух в напрямку Віттенберга. Лише декілька вартових й гарматних розрахунків захищали табір з боку Ельби, не очікуючи форсування річки імператорськими військами.

 

 

Дочекавшись світанку, під прикриттям щільного туману, іспанці почали переправлятись на протилежний берег, але зустріли вогонь супротивника. Становище ускладнювалось тим, що стоячи у воді, вони практично не могли вести вогонь у відповідь. На вигук імператора про те, що було б чудово захопити човни, котрі стояли на ворожому березі, відгукнулось багато іспанців. Оволодівши човнами після короткої сутички із саксонцями вони переправили їх на свій берег, де негайно було споряджено загін для захоплення плацдарму для подальшого наступу. Одночасно через річку стали переправлятись вершники. Невдовзі із захоплених човнів було споруджено понтонний міст, яким на протилежний берег переправилась решта армії Карла V.

Битва під Мюльбергом увіковічена в одному з найвеличніших творів [[Тиціан]]а - «[[Імператор Карл V в битві під Мюльбергом|кінному портреті Карла V]]». Карл, в обладунках, верхи на бойовому коні, прикрашеному [[чепрак]]ом й коштовною [[збруя|збруєю]], постає єдиним переможцем на полі бою. У правій руці він тримає списа, захід сонця палає за його спиною, день підійшов до завершення, битву закінчено. Сама сцена бою відсутня на картині.

 

 

Обладунки імператора, зображені на полотні, можна побачити у Королівській палаті зброї в Мадриді.