Юманіте: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
зображення
Рядок 30:
 
=== «Юманіте» Жана Жореса (1904-14 рр.). ===
При свою появу на світ у 1904, «Юманіте» виступає представником лише частини французького соціалістичного руху. До складу редакції входять {{Нп5Не перекладено|Рене Вівіані||fr|René Viviani}}, [[Арістід Бріан]], [[Леон Блюм]], {{Нп5Не перекладено|Жан Лонге||fr|Jean Longuet}}, {{Нп5Не перекладено|Люсьєн Ерр||fr|Lucien Herr}}, {{Нп5Не перекладено|Жан Альман||fr|Jean Allemane}}, [[Октав Мірбо]], {{Нп5Не перекладено|Анрі де Жувенель||fr|Henry de Jouvenel}}, {{Нп5Не перекладено|Абель Ерман||fr|Abel Hermant}} і {{Нп5Не перекладено|Альбер Тома||fr|Albert Thomas (homme politique)}}. З об'єднанням французьких соціалістів у складі [[Соціалістична партія (Франція)|Французької секції Робочого Інтернаціоналу]] (ФСРІ/SFIO) у 1905 газета відкрила свої сторінки для всього французького соціалістичного руху (зокрема, прихильникам {{Нп5Не перекладено|Жюль Гед|Геда|ru|Жюль Гед}}). На з'їзді партії в Сен-Кентене в 1911 ФСРІ оголошує «Юманіте» своїм офіційним органом.
 
В обстановці постійно зростаючої міжнародної напруженості початку XX століття газета Жореса рішуче відстоює пацифістські позиції відповідно до принципів інтернаціоналізму, яких дотримується соціалістичний рух. Газета бере також помітну участь у боротьбі за світський характер суспільства і ставить своїм завданням захист робочого класу.
Рядок 61:
Влада [[Режим Віші|уряду Віші]] підтверджують заборону на вихід газети, а німецька окупація змушує газету піти в підпілля до звільнення Франції в 1944 (незважаючи на відхилене клопотання про відновлення видання, подане німецьким окупаційним властям у червні 1940 року - від цієї ініціативи відмежувалися багато активістів, а потім і [[Комуністичний інтернаціонал]], який спочатку її допустив).
 
«Юманіте» виходить у підпіллі протягом п'яти років (З [[26 жовтня]] [[1939]] по [[16 серпня]] [[1944]] розійшлося 383 номери в кількості 200 000 примірників), граючи важливу роль у русі Опору. Багато журналістів з її редакції загинули в боротьбі проти нацистських окупантів, серед них {{Нп5Не перекладено|Габріель Пері||fr|Gabriel Péri}}, відповідальний редактор міжнародного розділу, розстріляний [[15 грудня]] [[1941]] в {{Нп5Не перекладено|Мон-Валер'єн||fr|Mont-Valérien}}, {{Нп5Не перекладено|Люсьєн Сампе||fr|Lucien Sampaix}} та інші. Газета знову виходить вільно [[21 серпня]] [[1944]] під час паризького повстання.
 
===«Юманіте» з 1945 по 1994 рр. ===