Інь та ян: відмінності між версіями

'''ЇньІнь''' і '''ян''' ({{lang-zh|陰陽}}, ''yin-yang'') — основні поняття давньо[[китай]]ської натурфілософії, космічні полярні сили, що постійно переходять одна в одну (жіноче — чоловіче, світле— темне, активне — пасивне).

Виявами дихотомійного мислення у полярних термінах стало також порівняння ''їньінь-ян'' із соціальними концепціями поділу на "зовнішнє та унутрішнє" ''[[ней-вай]]'' 内外, "цивільне та військове" ''[[вень-ву]]'' 文武, "покарання та нагороди" ''сін-шан'' 刑賞 (також ''сін-[[де]]'' 刑德).

<blockquote>Небо - це ''ян'', а земля - ''їньінь''. Весна - це ''ян'', а осень - ''їньінь''. Літо - це ''ян'', а зима - ''їньінь''. День - це ''ян'', а ніч - ''їньінь''. Важливі держави - це ''ян'', а менші - ''їньінь''. Діяльність - це ''ян'', а відсутність дії - ''їньінь''. Ті, хто напружуються - це ''ян'', а ті, хто нагинаються - ''їнь''. Володар - це ''ян'', а міністри - ''їньінь''. Вищі - це ''ян'', а нижчі - ''їньінь''. Чоловіки - це ''ян'', [а жінки - ''їньінь''. Батьки] - це ''ян'', [а сини] - ''їньінь''. Старші брати - це ''ян'', а молодші - ''їньінь''. Люди із широким світоглядом - це ''ян'', а обмежені - ''їньінь''. Одруження та народження синів - це ''ян'', а помирання - ''їньінь''. Контролювання інших - це ''ян'', а підкорення контролю - ''їньінь''. Гості - це ''ян'', а хозяї - ''їньінь''. Пани - це ''ян'', а холопи - - ''їньінь''. Розмова - це ''ян'', а тиша - ''їньінь''. Подання - це ''ян'', а отримання - ''їньінь''.<ref>З текстів [[Мавандуй]]: D.S. Yates, "The yin-yang texts from Yinqueshan: an introduction and partial reconstruction, with notes on their significance in relation to Huang-Lao daoism." ''Early China'', 19 (1994), pp. 75-144 [http://www.jstor.org/discover/10.2307/23351489?uid=3738240&uid=2134&uid=367079791&uid=2129&uid=2&uid=70&uid=3&uid=367079781&uid=60&sid=21103564198401], стор.90. У квадратних дужках - текст, що реконструйовано у місцях ушкоджень манускріпту.</ref></blockquote>