Школа-інтернат: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Інтернатні заклади в Україні: Переношу зі статті Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат |
|||
Рядок 12:
* [[спеціальна загальноосвітня школа-інтернат]] І-ІІІ ступенів - для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
* загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів - для дітей, які потребують тривалого лікування.
=== Статистика ===
* На утримання дитини в інтернаті держава витрачає три тисячі гривень на рік<ref>http://dt.ua/SOCIETY/pro_siritstvo_bez_deshevogo_zhalyu-51583.html</ref>
* Приблизно 34 тис. дітей знаходяться в інтернатах і дитячих будинках України<ref>http://www.drda.gov.ua/news/view/329</ref>.
* Нині в Україні налічується понад 100 тис. таких дітей, з яких майже 29 тис. утримується, виховується та навчається в інтернатних закладах. У цих закладах вихованці, через їхню велику кількість, не отримують сімейного затишку, материнської та батьківської ласки, справжнього добробуту, а головне - соціальної адаптації з раннього дитинства.
* В Україні станом на [[2011]] р. функціонує 1062<ref name="детдом">http://www.detdom.info/my_search</ref> інтернатних закладів різних типів для дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування дошкільного і шкільного віку. Ці заклади мають статус так званих "сирітських". До їх числа належать 406 загальноосвітніх шкіл-інтернатів, 176 дитячих будинків, 48 будинків дитини, 376 [[дитячий будинок сімейного типу|дитячих будинків сімейного типу]] та 56 дитячих будинків-інтернатів.<ref name="детдом"/>
* Щорічно в інтернатних закладах завершують близько 1,5 тис.<ref name="статистика"/> дітей. Однак прослідковується стійка тенденція до того, що більшість вихованців інтернатних закладів є соціально та психологічно неадаптованими, мають відхилення у поведінці, підвищену агресивність, а створена система виховної роботи не спроможна сформувати<ref name="статистика"/> у дітей життєво необхідні навички для самостійного життя. Майже 20 % випускників не можуть влаштуватися на роботу або продовжити навчання та здобути певну професію, для 41 % відсутня перспектива вирішення житлових проблем, майже 20 % колишніх вихованців притягується до кримінальної відповідальності. <ref name="статистика">http://spetskor.dp.ua/art_637.php</ref>
=== Благодійні фонди, що турбуються проблемами дитячих будинків-інтернатів ===
* '''''Благодійний фонд «Приятелі дітей»'''''
''Детальніше у статті [[Благодійний фонд «Приятелі дітей»]]''
У рамках програм Фонду діти-[[сироти]] інваліди вихованці Наддвірнянського будинку дитини [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]перебували на оздоровлені у літньому таборі “Приятелів дітей” у Ворохті [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. Зокрема, у [[2003]] році 13<ref name="приятелі"/> сиріт-інвалідів відвідати табір. Інші діти приїжджають до Києва на лікування та протезування.<ref name="приятелі">http://www.helpthechildren.com.ua/?q=uk/node/38</ref>
* '''''Фонд Святослава Вакарчука «Люди Майбутнього»'''''
У червні [[2010]] р. Фонд прийняв програму — «3D-Проект: Dумай! Dій! Dопомагай!», що повинна зрушити з місця проблему комп’ютеризації дитячих будинків. У рамках программи закупівля комп'ютерної техніки для дитячих будинків десяти областей України.<ref>http://galinfo.com.ua/news/70432.html</ref>
* '''''Фонд «Україна 3000»'''''
''Детальніше у статті [[Україна 3000]]''
Фонд неодноразово<ref name="україна"/> допомагав різним будинкам-інтернатам. Зокрема, у грудні [[2011]] р. передав<ref name="україна"/> для вихованців Замглайського дитячого будинку-інтернату для розумово відсталих дітей канцтовари та одяг, Богуславському дитячому будинку "Оберег" було передано канцтовари, іграшки та спортивне спорядження тощо.<ref name="україна">http://www.ukraine3000.org.ua/news/8224.html</ref>
== З історії дитячих притулків ==
Перший<ref name="словник">[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/35972/Детские за визначенням Энциклопедического словаря Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона]</ref> дитячий будинок був заснований Франке близько [[1700]] року, але правильну організацію вони отримали тільки на поч. [[XIX ст.]] завдяки працям Фалька. У [[1802]] р. в князівствах [[Німецька імперія|Ліппе-Детмольд]] та Пауліна відкрився<ref name="словник"/> притулок виключно для малолітніх дітей до 4-х л. віку. У [[1805]] р. Волькен пропонував зробити з притулків підготовчі заклади з 3-х або 4-х річним курсом: його ідея знайшла застосування лише в невеликому числі притулків і значно пізніше. З [[Німеччина|Німеччини]] дитячі притулки запозичила [[Англія]], потім [[Нідерланди]], ще пізніше [[Франція]].
У [[Париж]]і в [[1880]] р. на 20 міських округів було 119<ref name="словник"/> громадських і багато приватних притулків. Притулки для дітей від 7-12 років називаються сирітськими будинками. Навчали тут головним чином майстерності та рукоділлю. У Парижі сирітських будинків для хлопчиків в [[1881]] р. було 8, для дівчаток - 67. У селах існували сільськогосподарські притулки.
Дуже багаті різного роду притулками [[Сполучені Штати Америки|Сполучені Штати]].<ref name="словник"/> У [[XIX]] столітті у відповідь на проблеми [[Бідність|бідності]], [[злочинність|злочинності]], [[безробіття]] виник рух за благополуччя дітей, який зосередив свої зусилля на захист неповнолітніх від нездорового впливу міського життя.
У 20-х роках XIX століття в трьох великих містах - [[Нью-Йорк]]у, [[Філадельфія|Філадельфії]] і [[Бостон]]і були створені перші<ref name="словник"/> притулки, які мали на меті ізолювати дітей, які знаходяться в небезпеці від розбещуючого середовища і частково замінити їм родину та громаду. Однак досить швидко виявилася неефективність притулків. Скоріше, вони виявлялися тимчасовим притулком дитини в екстремальних ситуаціях.
У дореволюційній [[Російська імперія|Російській імперії]] благодійні установи для опікування [[сирота|сиріт]] і дітей, покинутих батьками й залишених без догляду виникли у XVIII ст.<ref name="словник"/> при монастирях. Перший немонастирський<ref name="словник"/> дитячий притулок був відкритий у Петербургові в 1837 при Демидовскому будинку «піклування трудящих» (називався «дитячими кімнатами»). Керування дитячих притулків здійснювали піклувальник (попечителька), директор, почесний старшина (у функції котрого входила турбота про матеріальне забезпечення притулку), доглядачка і її помічниця. Тодішня ціль дитячих притулків — надати дітям тимчасовий притулок.
У [[1846]] р. у дитячі притулки був дозволений нічліг, а в [[1847]] р. і постійне проживання дітей. У [[1889]] р. із 127 притулків у [[Російська імперія|Російській Імперії]] тільки 31 призначав для прихожих дітей, інші були змішаними — для постійно живучих і прихожих.
У [[1891]] р. було видано нове положення<ref name="словник"/> про дитячі притулки. Згідно з положенням, у дитячі притулки бралися діти не молодше 3 років і залишалися там до 12 років. Була введена програма навчання, прийнята для однокласних селянських шкіл. При дитячих притулках могли закладатися класи ремесла або училища. Було влаштовано близько 80 селянських притулків, де діти навчалися садівництву, огородництву й ін. сільськогосподарським роботам.
В [[Західна Україна|Західній Україні]], [[Буковина|Буковині]] до 1939-1940 рр. існували притулки під назвами "захоронок", "захистів", "сиротинців" тощо.
Після [[Велика Жовтнева соціалістична революція|Великої Жовтневої соціалістичної революції]] притулки було ліквідовано. У [[СРСР]] для виховання осиротілих дітей та дітей, що втратили годувальників, створено мережу державних дитячих будинків і спеціальних шкіл-інтернатів.
== Дитячі будинки-інтернати у світі ==
=== [[Німеччина]] ===
[[Файл:Berlin Pankow orphanage.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Дитячий будинок в Берліні]]
Дитячі будинки-інтернати фінансуються органами місцевої територіальної комуни, існує й фінансування на рівні федерації, а також заохочується допомога благодійних фондів. Переважно<ref name="олд">[http://old.niss.gov.ua/Monitor/March08/04.htm УПРОВАДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНИХ ФОРМ ВИХОВАННЯ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ ТА СІМЕЙНОЇ ОПІКИ]</ref> в інтернатах проживають групи до 15 осіб, які забезпеченні чотирма вихователями та одним соціальним робітником-волонтером.
Важливо, що переважна більшість інтернатних закладів надає кожному вихованцю можливість проживати в одній кімнаті, або ж по двоє.<ref name="олд"/> Усі без винятку діти, включаючи дітей з фізичними вадами, отримують освіту в загальних навчальних закладах. Ця практика призводить до того, що дитина-сирота стає [[Адаптація соціальна|соціально-адаптованою]].
Німецька держава намагається<ref name="реферат"/> розглядати державні структури утримання дітей як останній механізм у вирішенні проблем сирітства.
=== [[Велика Британія]] ===
Будинків-інтернатів для дітей практично немає, якщо і трапляються, то невеликі школи-інтернати. Дуже поширеним є короткострокове проживання, найпоширеніша та найпопулярніша форма – прийомні сім’ї (в них утримується до 75%<ref>http://mlsp.gov.ua/labour/sp/document/36548/BrytaniyaSK.doc</ref> всіх дітей, позбавлених батьківського піклування).
=== [[Словаччина]] ===
Існують дитячі діагностичні будинки. У них діти перебувають від 1,5 до 2 місяців.<ref name="реферат">[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=56800&pg=2 Зарубіжний досвід роботи альтернативних закладів опіки дітей]</ref> За цей період фахівці ставлять медико-психологічний діагноз. Відповідно до нього дітей потім направляють у родину, або до масової школи, спеціалізованого сімейного чи звичайного сімейного дитячого будинку, установ для дітей з особливостями в поведінці.
=== [[В'єтнам]] ===
Функціонують центри соціального захисту сімейного типу.<ref name="реферат"/> На утримання однієї дитини в таких установах виділяється 84 тис. донгів<ref name="реферат"/> на місяць (6 доларів США). Контингент тих, хто проживає в цих центрах, розділений на невеликі групи – родини. Кожна родина має матір і складається з 6-8 братів-сестер різного віку.
У центрі соцзахисту дітям надається медичне обслуговування, можливість навчатися, здобувати професію, брати участь у заходах відпочинку і дозвілля. Їх готують до майбутнього дорослого життя.
=== [[Угорщина]] ===
Згідно з прийнятими законами<ref name="олд"/> щодо захисту прав дітей будь-яка інтернатна установа має бути максимально наближена до створення сімейної атмосфери виховання і не може утримувати більше 20-30 дітей. Практично у всіх [[Соціалістична країна|постсоціалістичних країнах]] такі зміни викликали незадоволення в керівництва інтернатних закладів, але цей процес відбувається активно, незважаючи на опір традиційної системи виховання та утримання дітей, позбавлених батьківського піклування<ref>Соціальна робота: В 3 ч. –К.: Вид. дім. ’’Києво - Могилянська академія’’, 2004.- 166 с</ref>.
=== [[Китай]] ===
Дитячі будинки-інтернати відповідально ставляться до прийому вихованців. Спочатку складається карта, де описується стать і вік дитини, детально вказуються особливі прикмети і, нарешті, описуються відбитки пальців. Цьому процесу приділяється особлива увага, і, в тому випадку, якщо мати вирішить повернути покинутої дитини назад, вона може зробити це, детально описавши візерунки відбитків своєї дитини.<ref>http://arhiv-statey.pp.ua/index.php?newsid=24109</ref>
Загалом, у Китаї налічується близько 50 тисяч дитячих будинків.<ref name="реферат"/>
=== [[Сполучені Штати Америки]] ===
Дитячі будинки не входять до американського процесу усиновлення.
[[Файл:St. Nicholas Orphanage.jpg|міні|праворуч|200пкс|Дитячий будинок «Притулок [[Микола Чудотворець|св. Миколи]]» в [[Новосибірськ|Новосибірську]]]]
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] більшість дитячих будинків у США почали закриватися<ref name="реферат"/> . За останні кілька десятиліть дитячі будинки були замінені на менші структури, які прагнуть забезпечити шкільне середовище для дітей, що там перебувають. Більшість дітей перебуває у житлових центрах лікування.<ref>http://encyclopedia.adoption.com/entry/orphanage/264/1.html</ref>
=== [[Російська Федерація]] ===
На початку 2007 р. в Росії налічувалося 748 000 дітей-сиріт (2,8% від усієї дитячої популяції), з них у дитячих установах перебувало 174 тисячі.<ref>http://www.agence-adoption.fr/home/IMG/pdf/A._GOLOVAN_Paris_22_10_08.pdf</ref>
За даними Генпрокуратури РФ тільки 10% випускників російських державних дитячих будинків та інтернатів адаптуються до життя, 40% здійснюють [[злочин|злочину]], ще 40% випускників стають [[алкоголік]]ами і [[наркоман]]ами, 10% кінчають життя [[самогубство]]м. <ref> [http://www.svobodanews.ru/content/Article/470069.html «Проблеми соціальної адаптації в російських дитячих будинках»] </ref> <ref> [http://www.epochtimes.ru/content/view/14413/8/ «Реабілітація дітей, що живуть з ВІЛ»] </ref> <ref> [http://www.sirotinka.ru / ravnovesie/2981.html «Соціальна адаптація дітей-сиріт в Росії: історія та сучасність»] </ref>
[[Файл:Дитячий будинок в індії.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Вихованці дитячого будинку "Маленькі серця" в Індії]]
=== [[Індія]] ===
Станом на [[2008]] р. діє 831 дитячий будинок.<ref>http://www.indianorphanages.net/orphanage/orphanages.html</ref>
=== [[Японія]] ===
Роль дитячих будинків виконують Центри роботи з проблемними дітьми. Якщо дитина залишилася без батьків, вона обов'язково буде туди доставлена.<ref>http://answers.yahoo.com/question/index?qid=20090714181054AA2P5nB</ref>
== Інтернати в інших країнах ==
| |||