Цислейтанія: відмінності між версіями

'''Цислейтанія''' ({{lang-de|Cisleithanien}}, {{lang-cs|Předlitavsko}}, '''{{lang-uk|Долитавщина}}''')  — у [[1867]]—–[[1918]] назва однієї із двох складових частин [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]]; землі, безпосередньо підконтрольні австрійській імперській (а не угорській королівській) короні.

Офіційною назвою Цислейтанії було {{lang-de|Die im Reichsrat vertretenen Königreiche und Länder}}  — Королівства і землі, представлені в [[Рейхсрат]]і (Імперській раді).

До [[австро-угорська угода|угоди]] 1867 і утворення [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]], розділеної на ''''''Цислейтанську'''''' і [[Транслейтанія|Транслейтанську]] половини, термін «Австрія» був загальною назвою для всіх земель створеної в [[1804]] [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]. В австро-угорський період під «Австрією» мали на увазі Цислейтанську половину держави в протилежність ТранслейтанськийТранслейтанській (або [[Угорщина|УгорськийУгорській]] в ширшому сенсі).

Територіально землі австрійської корони включали не лише сучасну [[Австрія|Австрію]], але також і [[Словенія|Словенію]], [[Чехія|Чехію]], [[Моравія|Моравію]], значні області сучасних [[Хорватія|Хорватії]], [[Польща|Польщі]] й [[Україна|України]], а також деякі райони [[Італія|Італії]] ([[Гориція]], [[Трієст]], частину [[Тироль|Тироля]]).

У складі Австро-Угорщини цислейтанські (австрійські) землі мали окремий від угорських парламент (вищезазначений Рейхсрат), уряд (очолюваний [[міністри-президенти Австрії|міністром-презідентомпрезидентом]]) і деякі інші органи управління.

До складу «королівств иі земель, представлених в рейхсраті», входили:

|Назва административноїадміністративної одиниці

|Площа, кв. км²

|Мешканців на 1 кв. км²

|[[Австрійське Примор'є]]: а) [[маркграфство Істрія]]

{{Шаблон:Австро-Угорщина}}