Столиця світу Германія: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 26:
== Діячі мистецтва, залучені до реалізації проекту ==
Призначення Альберта Шпеєра генеральним інспектором з будівництва імперської столиці зумовило залучення для вирішення унікального завдання широкого кола архітекторів, скульпторів, художників і майстрів декоративно-прикладного мистецтва. Незаперечним авторитетом в питаннях скульптури був [[Арно Брекер]], що навчався в [[Париж]]і і [[Рим]]і. Його колишньому професору, вже тоді легендарному архітекторові [[Вільгельм Крайс|Вільгельму Крайсу]], було також доручено кілька замовлень. Визнані художники нацистського режиму брали участь в офіційних виставках в [[мюнхен]]ському [[Будинок мистецтва (Мюнхен)|Будинку німецького мистецтва]], їх скульптури були встановлені на берлінському [[Олімпійський стадіон (Берлін)|Олімпійському стадіоні]]: [[Георг Кольбе]], [[Зепп Хільц]], [[Фріц Клімш]], [[Ріхард Шайбі]] тощо.
 
== Вісь Схід-Захід ==
За проектом Вісь Схід-Захід завдовжки 50 км пролягала від [[Вустермарк]]у по Хеерштрассе через площу Адольфа Гітлера (нині площа Теодора Хойса), проспект Кайзердамм, звертала через сучасну площу Ернста Рейтера до Вищої технічної школі Шарлоттенбург (нині [[Берлінський технічний університет]]) і далі йшла вздовж Шарлоттенбурзького шосе (нині [[вулиця 17 червня]]) через площу [[Велика Зірка]], [[Бранденбурзькі ворота]], [[Унтер-ден-Лінден]], площа Франкфуртер-Тор і вулицю Франкфуртер-Алее.
 
Від східної частини осі довелося відмовитися за наполяганням Гітлера. На [[Музейний острів|Музейному острові]] вісь Схід-Захід передбачалося доповнити рядом музейних будівель, на [[Купферграбен]]ы повинні були з'явитися ''Музей світової війни'' і ''Музей расової науки'' за проектами Вільгельма Крайса.
 
Дванадцять кілометрів осі Схід-Захід були готові до дня народження фюрера у 1939. [[Колона Перемоги (Берлін)|Колона перемоги]] була перенесена з ''Кенігсплац'' (нині [[Площа Республіки (Берлін)|площа Республіки]]) на площу Велика Зірка і збільшилася у висоту на 7,5 метрів. Оскільки освітлення не повинно було перетинати вулицю, Альберт Шпеєр спроектував спеціальне вуличне освітлення, яке частково збереглася до теперішнього часу.
 
Газети того часу називали трасу за аналогією з [[Стародавній Рим|Давнім Римом]] ''«Via Triumphalis»''.