Мовленнєвий апарат: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Mung Daal (обговорення | внесок)
вікіфікація, правопис, оформлення
Рядок 1:
'''МовленнєвийМовленнє́вий апаратапара́т''', мовленнєвітакож '''апара́т мо́влення''', інакше '''о́ргани мо́влення''' чи '''мовленнє́ві органио́ргани''' — [[Анатомія|анатомо]]-[[Фізіологія|фізіологічна]] [[Орган (анатомія)|органисистема органів]] [[Людина|людини]], які беруть участь у творенні мовних [[звук]]ів ([[Фонема|фонем]]) — [[Артикуляція (мовознавство)|артикуляції]].
 
Мовленнєвий апарат складається з [[Дихальна система|органів дихання]] й органів, які безпосередньо беруть участь у творенні звуків, зокрема: [[гортань]], [[Голосові зв'язки|голосові зв’язки]], [[язик]], [[піднебіння|м’яке й тверде піднебіння]], [[зуби]] верхньої та нижньої щелеп, [[губи]], носопролиг (верхня частина пролигу, розташована позад порожнини носа, й умовно відмежована від ротопролигу площиною, в якій лежить тверде піднебіння) та резонаторні нутро́вини (печери).
Робота органів мовлення називається [[Артикуляція (мовознавство)|артикуляцією]].
 
== Система органів мовлення ==
Органи мовлення складаються з органів дихання і органів, які беруть безпосередню участь у творенні звуків. Мовленнєвий апарат не є окремим органом людського тіла, аале являє собою поєднанняпоєднанням органів дихальної та травної систем., Умовнов якому умовно виділяють три поверхи мовленнєвого апарату: нижній, середній і верхній.
 
=== Нижній поверх ===
* [[Легені]]
* [[Бронхи]]
* [[Трахея]]
* [[Діафрагма (анатомія)|діафрагмаДіафрагма]].
 
Вони виконуютьВиконують функцію накопичування іта видихання необхідного для творення звуків [[повітря]].
* [[легені]]
* [[бронхи]]
* [[трахея]]
* [[Діафрагма (анатомія)|діафрагма]].
 
Вони виконують функцію накопичування і видихання необхідного для творення звуків [[повітря]].
 
== Середній поверх ==
 
=== Середній поверх ===
* [[Гортань]]:
** [[щитовиднийЩитуватий хрящ]]
** [[персневиднийПерстенюватий хрящ]]
** [[пірамідальніПірамідальні хрящі]]
** [[Голосові зв’язки]]
** [[голосові зв'язки]].
 
На цьому поверсі твориться акустичний характер (співвідношення шуму іта голосу) звуків. Виділяють три основні положення пірамідальних хрящів і голосових зв’язок, відповідно до яких творяться відповідні звуки:
* '''Видихвидих'''. У цьому положенні голосові зв'язкизв’язки розслаблені, пірамідальні хрящі розсунуті, повітря вільно проходить гортанну щілину.
* '''Шепітшепіт'''. У цьому положені голосова щілина звужена, міжхрящова залишається доволі широкою, видихуване повітря створює слабкий шум.
* '''Голосголос'''. Пірамідальні— пірамідальні хрящі зближені і, міжхрящова щілина закрита. Міжв'язочнаМіжзв’язкова щілина дуже вузька, голосові зв'язкизв’язки напружені іта коливаються ритмічно під тиском повітряного струменя. У цьомуструменю положенні виникає [[Тон (лінгвістика)|тон]].
 
=== Верхній поверх ===
Виділяють три основні положення пірамідальних хрящів і голосових зв'язок, відповідно до яких творяться відповідні звуки.
* [[Пролиг|пролигова нутровина]]
* [[Рот|ротова порожнинанутровина]]
* [[Ніс|носова порожнинанутровина]]
 
У цих порожнинахнутровинах, які є своєрідними [[резонаторРезонатор|резонаторами]]ами, творяться [[обертон]]и іта [[резонаторні тони]] тай шуми, що породжує конкретні звуки.
* '''Видих'''. У цьому положенні голосові зв'язки розслаблені, пірамідальні хрящі розсунуті, повітря вільно проходить гортанну щілину.
* '''Шепіт'''. У цьому положені голосова щілина звужена, міжхрящова залишається доволі широкою, видихуване повітря створює слабкий шум.
* '''Голос'''. Пірамідальні хрящі зближені і міжхрящова щілина закрита. Міжв'язочна щілина дуже вузька, голосові зв'язки напружені і коливаються ритмічно під тиском повітряного струменя. У цьому положенні виникає [[Тон (лінгвістика)|тон]].
 
== Верхній поверх ==
 
* [[фаринкс]] (порожнина глотки)
* [[ротова порожнина]]
* [[носова порожнина]]
 
У цих порожнинах, які є своєрідними [[резонатор]]ами, творяться [[обертон]]и і [[резонаторні тони]] та шуми, що породжує конкретні звуки.
 
== Фази артикуляції ==
Рядок 45 ⟶ 40:
 
== Участь артикуляції органів мовлення ==
За участю в [[Артикуляція (мовознавство)|артикуляції]] органіворгани мовлення поділяються на активні іта пасивні.
 
За участю артикуляції органів мовлення поділяються на активні і пасивні.
 
=== Активні органи ===
Активні органи мовлення є рухомими., Вони виконуютьвиконуючи головну роботу при твореннітворення звуків. До них належать:
 
Активні органи мовлення є рухомими. Вони виконують головну роботу при творенні звуків. До них належать:
 
* [[язик]]
* [[губи]]
* [[нижня щелепа]]
* [[м'якем’яке піднебіння]]
* [[Язичок (анатомія)|язичок]].
 
Проте не ув всіхусіх випадках активні органи мовлення беруть участь ув артикуляції звуків. Зокрема язик — найактивніший орган мовлення — при вимові [б] чи [п] практично залишається нерухомим.
 
=== Пасивні органи ===
Пасивні органи мовлення є нерухомими, і вони виконуютьвиконуючи допоміжну функцію при твореннітворення звуків. До них належать:
 
Пасивні органи мовлення є нерухомими, і вони виконують допоміжну функцію при творенні звуків. До них належать:
 
* [[зуби]]
* [[альвеоли]]
Рядок 71 ⟶ 61:
* [[носова порожнина]]
 
== ДивисьДив. також ==
 
* [[Артикуляція (мовознавство)|Артикуляція]] — творення звуків.
* [[Мовлення]]
 
== Література ==
 
* Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. — К.: [[Видавничий центр «Академія»]], 2005, стор. 106—110
* Бондар О. І., Карпенко Ю. О., Микитин-Дружинець М. Л. Сучасна українська мова. — К.: [[Видавничий центр «Академія»]], 2006, стор. 9-11