Пелікан: відмінності між версіями

На території [[Україна|України]] зустрічаються два види пеліканів: [[Рожевий пелікан|рожевий]] (''Pelecanus onocrotalus'') та [[Кучерявий пелікан|кучерявий]] (''Pelecanus crispus''). Поодинокі зустрічі цих птахів відбуваються майже на всьому українському узбережжі [[Чорне море|Чорного]] та [[Азовське море|Азовського]] морів, постійні ж популяції існують в українській частині [[Дельта річки|дельти]] [[Дунай|Дунаю]].

 

 

[[Рожевий пелікан]] донедавна гніздився тільки в [[Румунія|румунській]] частині дельти, а в українську прилітав харчуватись. Але, починаючи з [[2001]] року, співробітники [[Дунайський біосферний заповідник|Дунайського біосферного заповідника]] кілька разів виявляли [[гніздо|гнізда]] рожевого пелікана на території цього заповідника, тобто в українській частині дельти Дунаю.

В європейській [[Міфологія|міфології]] пелікан вважається символом жертовності — як птах, що живить своє потомство власною [[кров|кров'ю]] у випадку відсутності їжі. Припускають, що таке повір'я з'явилось внаслідок рожево-червоного кольору пір'я на грудях у [[рожевий пелікан|рожевого пелікана]] (''Pelecanus onocrotalis'') — одного з видів, що зустрічаються в [[Європа|Європі]]. Завдяки цьому повір'ю пелікан став символом спілки [[педагог]]ів, а також використовувався в [[Середньовіччя|середньовічній]] [[геральдика|геральдиці]] в якості символа відданості та жертовності.

 

 

{{Без джерел|дата=лютий 2013}}