Куряча війна: відмінності між версіями

стильові правлення
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (Зображення:Hen_War.PNG замінене на Зображення:Rodakowski_Chicken_War.png за вказівкою користувача Ymblanter. Причина: File renamed: artist'...)
(стильові правлення)
 
== Передісторія ==
Війна за [[Покуття]] поміж королем [[Сигізмунд І Старий|Сигізмундом І Старим]] і молдавським господарем [[Петро IV Рареш|Петром Рарешом]] завершилась у серпні 1531 [[Битва під Обертином|битвою під Обертином]]. Та господар надалі не покидав надії повернути Покуття, незважаючи на укладене у лютому 1532 перемир'я. Оскільки 1533 Сигізмунгд І уклав мирну угоду з султаном [[Сулейман І Пишний|Сулейманом І Пишним]], господар не міг розраховувати на підтримку туроктурків і намагався спровокувати польсько-турецьку війну, здійснюючи напади на землі [[Поділля]], Покуття. Нова війна з господарем розпочалась 1535 року. Для походу до Молдавії проти Петра IV Рареша король Сигізмунд І Старий у липні 1537 скликав збір [[Посполите рушення|посполитого рушення шляхти]], яке зібралось у визначеному місці під [[Глиняни|Глинянами]] у [[Руське воєводство|Руському воєводстві]].
 
З початку XVI ст. серед середньої і дрібної [[Шляхта|шляхти]] Корони росло невдоволення багатьма аспектами внутрішньої політики короля. Відсутність єдиної кодифікованої збірки [[Законодавство|законів]] королівства допускала маніпулювання нормами [[Право|права]] при судових засіданнях. Представники [[Магнат|магнатських родів]] поєднували декілька державних, костельних, земських урядів, що призводило до зловживань і занедбання ними виконання обов'язків менш важливих урядів. Також до рук магнатів перейшла значна частина маєтностей [[Королівщина|Королівщини]], що призводило до зменшення державних прибутків, витрат на утримання війська, що у свою чергу перекладалось на шляхту через щорічне введення надзвичайних податків на утримання війська, скликання посполитого рушення. Одночасно королева [[Бона Сфорца|Бона]] займалась скуповуванням маєтностей, що давніше належали до Королівщини і через погане управління магнатами були доведені до банкрутства і що нерідко йшло на шкоду сусіднім шляхетським володінням. Останньою краплею стала коронація 10-річного королівського сина [[Сигізмунд II Август|Сигізмунда Августа]] на молодшого короля без згоди шляхти за участі вузького кола сенаторів (1529).
Анонімний користувач