Відмінності між версіями «USS Lexington (CV-2)»

49 байтів додано ,  5 років тому
уточнення
(Скасування редагування № 15946657 користувача V Ryabish (обговорення))
(уточнення)
{{Військовий корабель
|Назва = Авіаносець «ЛексінгтонЛексінґтон»
|Оригінальна назва = {{lang-en|USS Lexington (CV-2)}}
|Зображення = USS Lexington.jpg
|Підпис = Авіаносець «ЛексінгтонЛексінґтон»
|Тип судна = Ударний [[авіаносець]],<br/> [[Авіаносці типу «Лексінгтон»|тип «Лексінгтон»]]
|Прапор = [[Файл:US flag 48 stars.svg|border|35пкс|]]
|Висота =
|Осадка = 9,75 м
|Бронювання = пояс - 152 мм,<br>політна палуба -&nbsp;— 25 мм,<br>верхня палуба -&nbsp;— 51 мм, <br>нижня палуба -&nbsp;— 25-76 мм, <br>гарматні башти -&nbsp;— 38-76мм, <br>барбети -&nbsp;— 152 мм
|Двигуни =
|Гвинти =
|Авіація = (на 1942 рік): <br/>22 винищувача, <br>36 пікіруючих бомбардувальників, <br>12 торпедоносців
}}
'''ЛексінгтонЛексінґтон''' ({{lang-en|USS Lexington (CV-2)}}) -&nbsp;— американський важкий ударний [[авіаносець]] типу [[Авіаносці типу «Лексінгтон»|«ЛексінгтонЛексінґтон»]]
 
== Історія служби ==
 
=== Початок війни ===
В момент нападу японців на [[Напад на Перл-Гарбор|Перл-Гарбор]] «ЛексінгтонЛексінґтон» (''командир - капітан першого рангу Ф.Шерман'') разом з «[[USS Enterprise (CV-6)|Ентерпрайзом]]» перебував в морі за 425 миль на південний схід від [[Мідвей (атол)|Мідуею]], тому зміг уникнути катастрофи.
 
В кінці січня 1942 року «ЛексінгтонЛексінґтон» брав участь в операції проти [[Острови Гілберта|Островів Гілберта]] та [[Маршаллові Острови|Маршаллових Островів]], забезпечуючи прикриття інших з'єднань. Потім він прикривав конвой від [[Панамський канал|Панамського каналу]] на [[Фіджі]], після чого вирушив до острова [[Нова Британія]] для атаки японської бази [[Рабаул]], де базувалась 4-та японська авіагрупа (36 торпедоносців-винищувачів G4M «Бетті», 36 винищувачів [[Mitsubishi A6M Zero|А6М «Зеро»]]) та ескадрилья «Йокогама» (18 літаючих човнів Н6К «Мейвіс»).
[[Файл:G4M shot down near USS Lexington (CV-2) 1942.jpeg|thumb|left|300px|Торпедоносець G4M «Бетті», сфотографований з «Лексінгтона» 20 лютого 1942 року]]
Вранці 20 лютого над з'єднанням з'явились два літаючі човни з Рабаула. І хоча винищувачі з «Лексінгтона» незабаром збили їх, вони сповістили по радіо про наближення противника. Піднімати літаки в повітря було рано -&nbsp;— ціль знаходилась на 150 миль далі від радіусу дії застарілих «[[Douglas TBD Devastator|Девастейторів]]». Американці продовжували зближення. Незабаром після полудня радар «Лексінгтона» помітив за 85 миль японські літаки - 18 машин «Бетті» двома групами йшлив атаку на авіаносець без прикриття винищувачами. Перший бій показав недостатньо чітку організацію протиповітряної оборони американських літаків. Зенітний вогонь становив загрозу більше для своїх літаків, ніж для атакувальників. Тільки виняткова вразливість «Бетті» (які за свою займистість отримали серед американських льотчиків прізвисько «Ронсон», за назвою марки запальнички) дозволила американцям збити 16 торпедоносців, втративши 2 «[[Grumman F4F Wildcat|Вайлдкети]]». В кораблі влучань не було, але через втрату раптовості атаку довелось відмінити. Після дозаправки «Лексінгтон» пішов в [[Коралове море]].
 
Після 54-денного плавання «Лексінгтон» повернувся до Перл-ХарбораГарбора, де пройшов ремонт, в ході якого з нього зняли 203-мм гармати та встановили 4 зчетверених 28-мм автомати. Після ремонту корабель повернувся в південну частину Тихого океану, де взяв участь в [[Битва в Кораловому морі|битві в Кораловому морі]].
 
=== Битва в Кораловому морі ===
{{Main|Битва в Кораловому морі}}
[[Файл:USS Lexington brennt.jpg|thumb|left|300px|Палаючий «ЛексінгтонЛексінґтон»]]
7 травня літаки «Лексінгтона» атакували японський авіаносець «[[Сьохо (авіаносець)|Сьохо]]». Наступного дня літаки з «Лексінгтона» атакували японські авіаносці «[[Сьокаку]]» та «[[Дзуйкаку]]», проте не завдали їм жодних пошкоджень. Поки тривала атака, японці завдали удар у відповідь, пробивши двома торпедами лівий борт «Лексінгтона». Крім того, корабель отримав пошкодження від прямого влучання двох бомб та декількох близьких розривів. Внаслідок деформації корпуса сталась розгерметизація ємностей з авіаційним бензином, і коли джерела займання були погашені, вибухонебезпечні випари продовжували розповсюджуватись по кораблю. Через годину після атаки вони здетонували від випадкової іскри, і на авіаносці сталось декілька вибухів. Через шість годин після першого влучання був відданий наказ покинути корабель. Після евакуації членів екіпажу [[есмінець]] супроводу «Фелпс» добив палаючий авіаносець торпедами. Втрати екіпажу склали 216 чоловік (26 офіцерів та 190 матросів).
 
1829

редагувань