Йосиф (Семашко): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 4:
Народився у селі Павловське [[Липовецький повіт|Липовецького повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]] в сім'ї католицького <ref name="В2">''[[Верига Василь Іванович|Василь Верига]].'' Нариси з історії України… С. 112.</ref> священика. Закінчив Головну Духовну Семінарію при Віленському Університеті, з 1821&nbsp;— священик, з 1822 у Петербурзі при уніятському департаменті Римо-Католицької Духовної Колеґії. Записка С. про приєднання уніятів до Православної Церкви і проект реорганізації Уніятської Церкви були використані у царському декреті 1827 про створення окремої Греко-Уніатської Колеґії. З 1829&nbsp;— єпископ мстиславльський, з 1832&nbsp;— литовський і голова білоруської консисторії. 1835 року як член таємного Комітету уніатських справ підготував підпорядкування (1837), а 1839&nbsp;— приєднання Уніятської Церкви до Російської Православної. 1840&nbsp;— архієпископ литовський і віденський. 1844 року переїхав до Жировиць і, як правлячий православний архієпископ, допомагав русифікувати Білорусь. 1847&nbsp;— член Святішого Синоду. 1852&nbsp;— митрополит.
 
Переконував останніх греко-католицьких єпископів Білорусі [[Василь (Лужинський)|Василя Лужинського]] (адміністратор Полоцької єпархії) та [[Антоній (Зубко)|Антонія Зубка]] (Берестейський єпископ) перейти на православ'я. Батька наказав вивезти на Сибір через відмову перейти на московське правовслав'я; як виняток, був вивезений вглиб Росії.<ref name="В2">''[[Верига Василь Іванович|Василь Верига]].'' Нариси з історії України… С. 112.</ref>
== Примітки ==
Рядок 21:
[[Категорія:Митрополити]]
[[Категорія:Єпископи]]
[[Категорія:Єпископи Білоруського Екзархату РПЦ]]
[[Категорія:Народились 1798]]
[[Категорія:Померли 1868]]