Справедливість: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки |
||
Рядок 24:
[[Станіслав Оріховський]] вважав, що справедливість у [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] є ніби душею в тілі… (держави, позбавлені справедливості, є ні чим іншим, як справжньою злочинністю), то і дбав про справедливість у [[Польща|Польщі]] як про власну душу".
За філософією Демократа справедливість полягає у нормальних, людських, взаємновигідних відносинах людей. Так монополія держави на владу, силу й фінанси викликає в мільйонів людей прагнення повалити такий режим несправедливого розподілу влади. Революції, класові протистояння, потрібні щоб відновити справедливість і повернути кожному права й свободи на власне волевиявлення в прийнятті управлінських рішеннях, потрібні, адже проти людей, що не згодні віддавати свої від народження владні повноваження, держава чинить насилля, щоб придушити непідкорних! Українська революція справедливості набула таких масштабів, що українські високопосадовці змушенні були перенаправити бородьбу проти управлінської монопольної несправедливості, бородьбу безвладних проти владних на війну, щоб зберігти монополію на владу, силу й фінанси.
Український вчений О. М. Костенко, виходячи з принципу соціального натуралізму, визначає соціальну справедливість як прояв волі і сідомості людей у вигляді діянь, що відповідають законам соціальної природи. Тому саме ці закони слід визнавати першоджерелом соціальної справедливості. Відповідність діянь людей законам соціальної природи є критерієм їхньої справедливості.
| |||