Кете Колльвіц: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок) правопис |
Lorry (обговорення | внесок) |
||
Рядок 37:
== Графічний цикл «Повстання ткачів» ==
[[Файл:Kollwitz, Self-portrait 1923.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Автопортрет]], [[дереворит]] [[1923]] р.]]
[[Файл:К.Колльвіц Біля воріт магнацького парка, 1897, серія Повстання ткачів.jpg|міні|праворуч|200пкс|«Біля воріт магнацького парка», [[1897]], серія «Повстання ткачів»]]
В лютому [[1893]] р. Кете Колльвіц бачила генеральну репетицію п'єси Гауптмана «Ткачі». Гостро-соціальна вистава про стан пригноблених була такою сміливою, що поліція Берліну заборонила [[театр]]у її публічний показ. І твір зняли з [[репертуар]]у. Кольвіц, під враженням від вистави і її [[Цензура|цензурної]] заборони, розпочала новий графічний цикл, що став і продовженням забороненої вистави, і ілюстраціями до драми Гауптмана. Кете почала самостійно вивчати тему і як історичний свідок, і як художник. Праця над серією розтяглася на п'ять років ( 1893-1898 ). Чотири роки мисткиня витратила на підготовку, бо недостатньо знала техніку [[офорт]]у. Перші аркуші серії виконані в техніці чорно-білої літографії, останні - в техніці офорту. Майстриня йде за сюжетом, назви аркушів кажуть самі за себе:
* «Нужда»
Рядок 43:
* «Нарада»
* «Хода зі скаргою»
* «Штурм»( штурм вілли фабриканта або «Біля воріт магнацького парку»)
* «Поразка» або «Кінець».
| |||