Відкрити головне меню

Зміни

стильові правлення, оформлення
[[Файл:Die Schlacht von Chocim 1621.jpg|thumb|300px|[[Хотинська битва (1621)]]]]
[[Файл:Jan Karol Chodkiewicz in Chocim 1621.jpg|thumb|300px|[[Ян Кароль Ходкевич]] в [[Хотинська битва (1621)|Хотинській битві]]]]
'''Хотинська війна 1620—16211620–1621 років''' — війна султанської [[Туреччина|Туреччини]] проти [[Польща|Польщі]], яка завершилася [[Хотинська битва|4-тижневою битвою об'єднаних сил українського козацького і польського шляхетського військ проти турецько-татарських загарбників під Хотином]] (звідси її назва) і поразкою турків.
 
== Передумови війни ==
На початку вересня [[1620]] року у [[Варшава|Варшаві]] зібрався [[Сейм Республіки Польща|сейм]], який ухвалив план захисту Речі Посполитої від наступу противника. Було вирішено збільшити [[Військо Польське|коронне військо]], довести козацький реєстр до 20 тис., виділити для нього 100 тис. [[Злотий|злотих]], зібравши їх з [[Шляхта|шляхти]]. Підготовка до війни велася мляво, шляхта не поспішала платити податок на воєнні потреби. I погляди польських урядовців знову звернулись до українського козацтва. До запорожців на початку зими [[1621]] року було відправлено Бартоша Обалковського з відповідними пропозиціями, на які козаки спочатку не дали конкретної відповіді. Але самі почали готуватися до воєнних дій. Заготовляли дерево для [[Чайка (човен)|чайок]], харчі, боєприпаси, потім вийшли з Січі на [[волость]] i в панських та королівських маєтках стали брати коней, порох, [[олово]]. Велись переговори щодо необхідності об'єднання перед ворожою загрозою прихильників гетьмана [[Яцько Бородавка-Неродич|Яцька Бородавки]] i полковника Сагайдачного. В таких турботах минули для козаків зима і рання весна [[1621]] р.
 
Тим часом турецький султан [[Осман ІІII]] [[Мобілізація|відмобілізував]] війська, наказав головному [[адмірал]]ові прикрити [[Стамбул]] [[Ескадра|ескадрою]] з 40 [[Галера|галер]] від можливого нападу Чорноморського флоту козаків і у квітні вирушив у похід на Річ Посполиту. Шлях був довгим і тяжким. Військові вантажі перевозились в основному морем.
 
Невдовзі [[Запорозька Січ]] почала активні воєнні дії на морі. На початку червня запорозька [[флотилія]] показалась напроти [[Річкова дельта|гирла]] [[Дністер|Дністра]]. Турецька ескадра Халіли-паші потопила 5, захопила 18 козацьких чайок і полонила близько 300 козаків. Для захисту гирла [[Дунай|Дунаю]] султан відправив головного адмірала з ескадрою. Але козаки минули турецький флот, спалили містечко [[Ахіоль]], а потім на 16 чайках пішли до [[Стамбул]]а. Маючи лише три галери, начальник охорони палацу не наважився на морський бій з козаками і лише з жахом дивився, як ті руйнували найближчі селища. Козаки дошкуляли туркам і в інших місяцях, тримаючи їх у постійній напрузі, змушуючи постійно звертатись до султана по допомогу.
Поки турецька армія повільно рухалась по західному узбережжю [[Чорне море|Чорного моря]], запорожці всіляко їй шкодили. У липні одна частина козаків морем відправилась на [[Трабзон|Трапезунд]], а друга — в район Дунаю, де будувався міст для переправи турецької армії. Проти них Халіла-паша [[11 липня]] відрядив 150 кораблів різного типу. В морському бою запорожці вийшли переможцями, потім висадились на берег над [[Прут]]ом і зав'язали бої з ордою Кантеміра мурзи. Дії запорожців у Туреччині та на [[Подунав'я|Подунайщині]] вносили тривогу в серця турків, гальмували просування турецької армії.
 
Досить активно діяло козацьке військо [[Яцько Бородавка|Бородавки]]. У липні  — першій половині серпня невеликі козацькі загони розійшлися по території Молдавії й розгорнули активні воєнні дії. Вони спалили села в околицях [[Сороки (місто)|Сорок]] та інших багатьох міст і навіть розбили особисту охорону господаря. Той мусив тікати за [[Дунай]] під захист турецьких військ, а козаки взяли під свій контроль мало не всю країну. Основне козацьке військо трималось купи, готове відбити напади татарської орди чи туроктурків.
 
У середині серпня вся турецька армія переправилась через Дунай і рушила в глибвглиб Молдавії. Козацькі загони нав'язували несподівані бої авангардним частинам туроктурків і таким чином затримували просування всієї армії. Один з них чисельністю 300 осіб при відступі від [[Сучава (місто)|Сучави]] наштовхнувся на татарську орду і мусив оборонятись табором. Турецький султан кинув проти нього чи не всі війська. Приблизно 100 козаків пробились до р. Прут і засіли там у великій печері й кілька днів відбивали всі штурми ворога. Тільки димом турки викурили козаків зі схованки і всіх перебили.
 
200 козаків переправились через [[Прут]], i, відбиваючись від татарської [[Кіннота|кінноти]], заклали оборонний табір і цілий день боронились від противника. Під прикриттям ночі козаки вислизнули з таборатабору, розділились на дві частини і відступили лісом. Але на ранок їх наздогнали ворожі підрозділи й змусили знову стати табором. Тільки під вечір туркам вдалось прорвати оборону захисників, увірватись до табору й захопити 30 зранених і до смерті замучених козаків.
Усього ж до рук туроктурків потрапило до 200 полонених з числа передових козацьких загонів і майже всіх їх було страчено. Турецький султан будь-що намагався не допустити з'єднання козацького й польського
військ і розгромити їх поодинці.
 
 
== Міжнародне значення наслідків Хотинської війни ==
Перемога в Хотинській Війні мала велике міжнародне значення. Вона примусила [[Туреччина|Туреччину]] відмовитися від планів завоювання [[Європа|Європи]]. Розгром під [[Хотин]]ом привів у султанській Туреччині до народного повстання, заколоту [[яничари|яничарів]], ослаблення політичної влади ([[1622]]&nbsp;р. [[Осман ІІ|Османа ІІ]] було вбито яничарами) та до посилення визвольної боротьби слов'янських та арабських народів проти турецьких поневолювачів. Як зазначає Петро Сас:<blockquote>...на…на полях Хотинської війни вирішувалась не лише доля Речі Посполитої, але й значною мірою і доля християнської цивілізації</blockquote><ref>http://dt.ua/SOCIETY/hotinska_viyna_16201621_rokiv__pamyatati_pro_vsih-94840.html</ref>
 
== Джерела ==
* [http://www.history.org.ua/?litera&id=6811&navStart=47 Хотинська війна (1621 &nbsp;р.) / Г. Грабянка, С. Величко, Й. Мюллер та ін. // Упорядник С. Заремба. -&nbsp;— К.: Центр пам'яткознавства Академії наук України та Українського товариства охорони пам'токяток історії та культури, 1991. -&nbsp;— 240 с. -&nbsp;— (Часи козацькі)]
* ''Гайдай Л.'' Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.&nbsp;— Луцьк: Вежа, 2000
* [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста. -&nbsp;— К.: Генеза, 1993]
* Сас &nbsp;П. &nbsp;М. Хотинська війна 1621 року / НАН України. Інститут історії України. Видання 2-гее, виправлене і доповнене.&nbsp;— Біла Церква: Видавець Пшонківський О. В., 2012.&nbsp;— 526 с.
* Чухліб Т.&nbsp;В.&nbsp;Козаки та Яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500&nbsp;— 1700&nbsp;рр.&nbsp;— К.,2010
* [[Радослав Сікора]]: ''З історії польських крилатих гусарів''. Київ: ''Дух і літера'', 2012. ISBN 978-966-378-260-7. [http://duh-i-litera.com/z-istoriji-polskyh-krylatyh-husariv/ Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця].
Анонімний користувач