Шляхтинці: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Посилання: категоризація |
|||
Рядок 47:
Діяли «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа» та інші товариства, кооперативу.
Перша письмова згадка – 1463 р. як Шитнаківці, згідно з актом поділу володінь між князями Збаразькими – Василієм, Семеном і Солтаном. Назва походить, за переказами, від гори Шляхтин, що розташована поблизу населеного пункту.
У 16 ст. поблизу села пролягав польсько-литовський кордон, до кінця 19 ст. біля Шляхтинців і Лозової зберігався прикордонний стовп, поділений на 4 частини: у верхній частині правої сторони було зображено голову вола, в нижній частинні – однораменний хрест; у верхній частині лівої сторони – двораменний хрест, у нижній частині – будинок.
У 1546 р. село – власність князів Острозьких. 1674 р. у церкву було придбане Євангеліє із записом: “Купилъ... Филипъ Мельникъ Шляхтинскій 1674 р. 25 Септ. за вол. Короля Михаила въ державь дідичной маєтности єго мил. князя Дмитрія Вишневецкого на Збаражъ Корибута на тенъ часъ державного пана Самуила Буковского и госпо- дина отца Григорія Яцковского”.
У 17 ст. Шляхтинці – власність Потоцьких, від кінця цього ж століття – Баковських; у 19 ст. велика земельна власність належала Завадським і Дуніним-Борковським; від початку 20 ст. – Федоровичам і Малицьким. 1832 р. в селі проживали 556 осіб; душпастирював Григорій Барвінський; працювала парафіяльна школа, від 1850 р. – однокласна. У 1890 р. в Шляхтинцях – 885 жителів, із них 709 українців, 123 поляки, 53 євреї; функціонували фільварок, ґуральня, млин і 2 корчми.
В УСС і УГА воювали Степан Сердюк (підхорунжий, 1894–1988) та ін.
У 1921 р. в селі 122 будинки, 766 осіб. Діяли філії товариств “Просвіта” (кін. 19 ст.), “Січ” (поч. 20 ст.), “Луг”, “Сільський господар”, “Союз Українок”, “Рідна школа”, а також кооператива, аматорський драматичний гурток, оркестра і хор. Восени 1930 р. під час пацифікації поляки понищили майно українських установ, багатьох мешканців побили. Упродовж 1934–1939 рр. Шляхтинці належали до ґміни Лозова.
У серпні 1939 р. в М. Малицького та його дружини письменниці Д. Віконської гостював поет, літературознавець, есеїст, публіцист Євген Маланюк про це він написав у спогадах “Дарія Віконська”. 1940 р. у Казахстан були виселені Марія Балабан, Василь і Ганна Габлевичі, Текля Кисіль (Балабан), Марія і Микола Лаб’яки, Валерія Мозіль та ін. До німецько-радянської війни у селі був панський двір (18 ст.) і парк (7 га).
Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 31 уродженець села. Навесні 1944 р. поблизу села під час бою відзначився воїн Червоної армії, Герой Радянського Союзу Борис Кошечкін. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об’єднань – понад 70 осіб, у т. ч. районовий провідник ОУН, курінний політвиховник УПА Юліан Сердюк (“Ярема”; 1913–1946); криївка була у хаті Стефанії Скринник (Балабан), у дивізії “Галичина” воювали Павло Гарак і Петро Ковалькевич.
5 січня 1948 р. у селі вояки УПА збирали по 20–30 людей і проводили протиколгоспну роз’яснювальну роботу. 13 січня 1948 р. під час спроби утворити колгосп більшовики побили за опір багатьох мешканців села. 13 лютого того ж року повстанці зруйнували приміщення сільської ради, наступного дня в селі створили колгосп, який розпався у березні того ж року; спроба більшовиків організувати колгосп на початку червня закінчилася невдачею, люди залишили свої будинки і переховувались у навколишніх селах; наприкінці червня більшовики знову утворили колгосп.
12 серпня 1948 р. у селі відбувся бій між трьома вояками УПА і дев'ятьма працівниками МВС і МДБ, під час якого двох більшовиків було вбито.
Є церква Пресвятої Трійці (1674 р., кам’яна), капличка Матері Божої (2011 р.), "фіґура". Споруджено пам’ятник (2005 р., скульптор Роман Вільгушинський) і встановлено пам’ятну таблицю (1997 р., скульптор Ярослав Голець) Олександрові Барвінському; насипано символічну могилу Борцям за волю України (1990-і рр.; на початку 2000-х рр. туди ж перенесли пам’ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям); на місцевому цвинтарі встановлено хрест перепохованим воякам УПА із с. Лозова (1995 р.).
== Пам'ятки ==
| |||