Алмати: відмінності між версіями

'''Алмати́''' ({{Lang-kk|Алматы}}; {{Lang-ru|Алма-Ата, Алматы}}<ref>[http://www.gramota.ru/spravka/docs/16_9 Распоряжение администрации Президента Российской Федерации № &nbsp;1495] «О написании названий государств &nbsp;— бывших республик СССР и их столиц»

В Казахстане официальное название города &nbsp;— «Алматы», в России &nbsp;— «Алма-Ата»

</ref>)&nbsp;— найбільше місто [[Казахстан]]у, колишня столиця. Засноване [[1854]] року, до [[1921]] мало назву ''Вірний'', потім &nbsp;— Алма-Ата; найбільше місто [[Казахстан]]у. У 1927–1936 роках&nbsp;— столиця [[Казакська АРСР|Казакської АРСР]], від 1936 до 1991 роки&nbsp;— столиця [[Казахська РСР|Казахської РСР]], від 1991 до 1997 столиця Республіки Казахстан. Алмати було останньою столицею і найбільшим містом Казахської РСР, потім стало першою столицею і найбільшим [[мегаполіс]]ом Республіки [[Казахстан]]. Незважаючи на втрату статусу політико-адміністративної столиці, місто є культурним і фінансово-економічним центром республіки і залишається єдиним містом-мільйонником країни. Місто розташоване біля підніжжя гір [[Заілійський Алатау|Заілійського Алатау]] на крайньому південному сході республіки і має своєрідний, досить м'який кліматичний режим з непростою екологічною ситуацією.

З висоти менше 600 &nbsp;м міські вулиці втікають на північ, в степ, в напівпустелю, упираючись в спекотні Прикаськеленські [[Мойинкум]]и. У південних житлових масивах на висоті 1500–1700 &nbsp;м над рівнем моря в урочищі [[Медео]] і на Каменськом Плато відчувається дихання льодовиків. Багатий і різноманітний тваринний і рослинний світ Заілійського Алатау. Околиці Алмати є частиною Ілі-Алатауського національного парку, на території якого організовані природні [[заказник]]и і [[заповідник]].

* Середньорічна [[вологість повітря]]&nbsp;— 62 %

Алмати характеризується досить складною екологічною ситуацією внаслідок свого розташування в передгірній улоговині. Як і подібні характеристики рельєфу що мають [[Афіни]] і [[Лос-Анджелес]], Алмати страждає через сильну загазованість повітря, дефіциту будівельних майданчиків в міській межі, прагненням населення жити ближче до центру міста, а не на його околицях, значному перенаселенню, масовій міграції сільського населення в місто тощо. Алмати спочатку було розраховане проектувальниками на 400 тис. мешканців, проте зараз лише офіційно зареєстроване населення міста становить 1,26 мільйона, а разом з тимчасовими і незареєстрованими мігрантами з області й інших регіонів Казахстану -&nbsp;— 1,5 мільйона. Перенесення столиці в Астану дозволило дещо зменшити диспропорційний міграційний тиск на Алмату, скерувавши майже 300,000 внутрішніх мігрантів до нової столиці, але проблему це до кінця не вирішило. У місті відчувається дефіцит будмайданчиків. За словами президента Казахстану, до нього вже надійшло безліч пропозицій від будівельних фірм знести ті чи інші об'єкти і на цих майданчиках звести нові житлові та офісні комплекси, перенести університети, студію «Казахфільм», військовий інститут, шпиталь тощо. Але президент виступив з пропозицією заборонити будь-яке будівництво в Алмати і перенести всі проекти та основний розвиток в передмістя і міста супутники довкола столиці.[http://www.lenta.ru/news/2007/04/23/almaata/].

Характерною особливістю супутникового розвитку Алмати є його віялоподібна орієнтованість на північ, захід і схід, і практично повна відсутність будівництва на півдні, де розташований високогірний хребет [[Заілійський Алатау]]. Основними супутниками міста в [[радіус]]і 50 кілометрів є міста і селища: На заході (за віддаленням):

Після 1941 року, завдяки масовій [[евакуація|евакуації]] заводів і робітників з європейської частини [[СРСР]] під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]], Алма-Ата з адміністративно-торгівельного пункту з прикордонно-охоронним призначенням і слаборозвиненою промисловістю перетворилася на один з найбільших промислових центрів Радянського Союзу. Особливу роль в цьому процесі зіграло розташування міста, що знаходилося в глибокому тилу. За 1941–1945 роки промисловий потенціал міста збільшився в рази. Економічно активне населення міста зросло з 104 тисяч осіб в 1919 до 365 тисяч в 1968. У 1967 році в місті налічувалося 145 підприємств, причому провідна частина&nbsp;— підприємства легкої і харчової промисловості, що дещо відрізняло місто від типового радянського міста у бік важкої промисловості і виробництва засобів виробництва. Головними галузями промисловості були&nbsp;— харчова (36 % валової продукції промисловості),&nbsp;— базувалась в основному на місцевій рясній плодоовочевій сировині, і [[легка промисловість]] (31 %). Основні заводи і підприємства харчової промисловості: м'ясоконсервний, борошномельно-круп'яний (з макаронною фабрикою), молочний, шампанських вин, плодоконсервний, тютюновий комбінати, кондитерська фабрика, заводи лікеро-горілчаний, винний, пивоварний, дріжджовий, чаєрозважувальна фабрика; легкої промисловості: текстильний і хутряний комбінати, фабрики бавовнопрядильна, трикотажна, взуттєвий, швацький, поліграфічний комбінат. Важка промисловість становила 33 % виробництва і була представлена підприємствами важкого машинобудування, є заводи електротехнічний, ливарно-механічний, вагоноремонтний, ремонтно-підшипниковий, будматеріалів, деревообробний, залізобетонних конструкцій і будівельних деталей, домобудівний комбінат. Паливно-енергетична база Алма-Ати також була створена в цей період і базувалася в основному на вугіллі [[Кузнецький вугільний басейн|Кузбасу]] і Карагандинського басейну, в місті були побудована низка теплових електростанцій ([[ТЕЦ]]) на вугіллі і [[мазут]]і, завершено будівництво каскаду [[ГЕС]] на річці [[Велика Алматинка]]; на півночі&nbsp;— на річці [[Ілі]] в 1969–1970, була зведена [[Капчагайська ГЕС]].

Офіційна чисельність населення (згідно з Управлінням статистики Алмати) на 1 січня 2008 року чисельність населення міста склала 1324,0 тис. осіб [http://almaty.gorstat.kz/index.php?newsid=202]. Проте згідно з деякими неофіційними джерелами чисельність разом з незареєстрованими трудовими мігрантами з сусідніх областей республіки досягає двох мільйонів чоловік, що становить 13 % від населення республіки.<ref>{{cite web

}}</ref>. Місто багатонаціональне: [[казахи]] (50,5 %), [[росіяни]] (33,2 %), [[уйгури]] (5,8 %), також живуть [[татари]] (2 %) [[корейці]] (2 %); [[німці]], [[українці]] та інші (10 %). З іноземців, що працюють в Алма-Аті, найбільшу кількість складають [[турки]]. Незважаючи на свій відносно невеликий вік, демографічні процеси в місті складні і різноманітні, що значною мірою є віддзеркаленням його строкатого національного складу. Характерною рисою сучасного міста є його космополітічность і багатомовність. У місті широко використовуються російська і казахська мови.

[[Телевежа]], розташована на горі [[Кок-Тюбе]] на рівні 1000 &nbsp;м вище над рівнем моря&nbsp;— найвища споруда Алмати. Її висота майже 372 &nbsp;м. Над рівнем моря&nbsp;— 1130. Підмуровком вежі служить залізобетонний фундамент у вигляді триповерхового секційного підвалу. Стовбур вежі представляє металевий ступінчастий шіснадцятигранник діаметром 18 метрів в основі, служби технічного обслуговування розташуються на висотах 146 і 252 &nbsp;м. Будинок споруджено з урахуванням гірської місцевості і може витримати землетрус до 10 балів. Телевізійна вежа&nbsp;— це комплекс радіотелевізійної передавальної станції, і недоступна для туристів. Підсвічена в темний час доби потужними прожекторами вежу видно майже з кожної точки міста.

Спорткомплекс «Медео» було побудовано у 1972&nbsp;р. в однойменній ущелині, в 15 кілометрів від міста. «Медео» називали «фабрикою рекордів», оскільки за 33 роки на льоду високогірної ковзанки було встановлено 126 світових рекордів. Унікальна особливість ковзанки, розташованої в рівні 1700 &nbsp;м, в розрідженному повітрі і високій якості льоду, яка забезпечується чистою гірською водою без домішок солей. Вище спорткомплексу розташовані селезахистна гребля і гірськолижний комплекс «[[Чимбулак]]». У 90-х роках XX століття спорткомплекс «Медео» був місцем проведення міжнародного музичного фестивалю [[Голос Азії]]. Нині відбувається реконструкція комплексу «Медео» і високогірної лижної бази «Чимбулак».

* [[Нові Світлана Ігорівна]] &nbsp;— український кінооператор.

* [http://www.timeout.kz Timeout Almaty &nbsp;— Entertainment Guide]

* [http://www.almatydev.blogspot.com Almaty Development &nbsp;— Projects and Construction]

* [http://www.nytimes.com/2006/06/22/world/asia/22almaty.html?ex=1308628800&en=eca988a81baeed5f&ei=5088&partner=rssnyt&emc=rss Up, Up and Away: New Towers, and Ambitions to Match &nbsp;— The New York Times]

* [http://travel2.nytimes.com/2006/09/18/business/businessspecial2/18emerge.html Oh, the Places You'll Go! &nbsp;— The New York Times Travel]