Дністрянська залізниця: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Яким (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Galicia 1897 1.jpg|thumb|300px|Галицькі залізниці до [[1897]] р.]]
'''Дністря́нська залізни́ця''' (''нім.'' — Dniester Bahn) — залізнична лінія від [[Хирів|Хирова]] до [[Стрий|Стрия]], фрагмент мережі залізниць у [[Галичина|Галичині]] ([[Галицька Трансверсальна залізниця|Галицька трансверсальна лінія]], або Трансверсалбан<ref>''Ю.Томін, Ю.Романишин, Р.Коритко, І.Паращак.'' Перша колія… c. 48</ref>), яка до [[Перша світова війна|IПершої світової війни]] була частиною [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорської імперії]]. Дністрянська залізниця з’єднувала міста Хирів, [[Самбір]], [[Дрогобич]], [[Борислав]] і Стрий. Ця залізниця була відгалуженням [[Перша угорсько-галицька залізниця|Першої угорсько-галицькоюгалицької залізниці]]. Безпосереднє будівництво, після — управління здійснювало «Товариство Дністрянської залізниці», утворене 30 серпня 1872 р.<ref>''Ю.Томін, Ю.Романишин, Р.Коритко, І.Паращак.'' Перша колія… c. 50</ref>
 
Ідея побудови Дністрянської залізниці була передусім пов’язана з експлуатацією [[Бориславське родовище нафти|Бориславського родовища нафти]], яке тоді активно розвивалось, а також з можливістю швидше перекидати військові частини і техніку для ефективнішої боротьби з зовнішніми чи внутрішніми ворогами Австро-Угорської імперії (військове відомство пропонувало спочатку збудувати лінію Перемишль — Хирів — Стрий — Станіславів з відгалуженням від Стрия до Львова<ref>''Ю.Томін, Ю.Романишин, Р.Коритко, І.Паращак.'' Перша колія… c. 50</ref>).
 
[[Концесія|Концесію]] на побудову Дністрянської залізниці було видано [[5 вересня]] [[1870]] р. Консецію отримала група впливових польських і австрійських промисловців та громадських діячів на чолі з графом Яном Красіцкі. Консорціум графа Я. Красіцкі отримав звільнення від податків на 30 років, не вимагав від уряду гарантії прибутків.<ref>''Ю.Томін, Ю.Романишин, Р.Коритко, І.Паращак.'' Перша колія… c. 50</ref>
 
Залізницю будували 2два роки, і [[31 грудня]] [[1872]] р. (у визначений концесією термін) відкрили два її відтинки: 100,21 км Хирів — Стрий i 11,45 км Дрогобич—БориславДрогобич — Борислав. Сумарна довжина становила 112 кілометрів. У перші 5п‘ять років на залізниці працювало 8 [[Паровоз|паротягів]] (2 [[KkStB 62|DB 1-2]], 6 [[KkStB 80|DB 3-8]]), 20 пасажирських вагонів та 192—194 товарних вагонів.
 
За перший рік існування залізниці ([[1873]] р.) нею подорожувало 126 тисяч осіб. У [[1874]]—[[1880]] рр. це число дуже коливалось. Але [[1882]] р. було перевезено вже 348 тисяч пасажирів. На лінії курсували пасажирські вагони 1, 2 і 3 класу. В [[1873]]—[[1881]] рр. вагонами 1 класу їздило лише 0,1—0,6% відсотків пасажирів, 2 класу — 3,1—8,4%. Більшість, а це 87—95%, їздила вагонами 3 класу.
 
За перші 4чотири роки залізницею було перевезено 47—66 тисяч тонн різних товарів і багажу. Найбільше перевезено [[1878]] р. — 201 тисяча тонн.
 
Відсутність урядових гарантій прибутку при збитковості експлуатації призвели до банкрутства «Товариства Дністрянської залізниці», 8 листопада 1875 р. залізниця перейшла у власність держави за 2 млн. гульденів. Керівництво рухом було передане Галицько-Угорській залізниці.<ref>''Ю.Томін, Ю.Романишин, Р.Коритко, І.Паращак.'' Перша колія… c. 50</ref> Від [[18 березня]] [[1876]] р. новим власником залізниці стала організація за назвою [[Ц.к.Австрійська Державна залізниця|Ц. к. Австрійські державні залізниці]].
 
За нашого часу давню Дністрянську залізницю активно використовують для пасажирських і вантажних перевезень.