Відмінності між версіями «Сто тисяч (п'єса)»

м
Відкинути редагування 195.189.123.173 до зробленого 212.58.160.160
(і потім помер чоловік)
м (Відкинути редагування 195.189.123.173 до зробленого 212.58.160.160)
'''Сто тисяч''' — [[трагікомедія]] на чотири [[дія (театр)|дії]] [[Іван Карпенко-Карий|Івана Карпенка-Карого]], основною темою якої є [[сатира]] на людську жадобу. П'єса була написана у [[1889]] році. Її тематика знайшла продовження в іншій комедії Карпенка-Карого «[[Хазяїн (п'єса)|Хазяїн]]». Жанр п'єси «Сто тисяч» визначають як сатиричну трагікомедію характерів, бо у творі висміюється надмірна жадоба до збагачення — визначальна риса вдачі головного героя Герасима Калитки.
і потім помер чоловік
 
Іван Карпенко-Карий утвердив жанр комедії в українській літературі як універсальну форму художнього відображення життя, показ найрізноманітніших проявів взаємин між людьми, їхнього внутрішнього світу в контексті національних і загальнолюдських цінностей.
 
== Сюжет ==
Головний герой п'єси Герасим Никодимович Калитка, сільський багатій. На початку п'єси він зустрічається з невідомим [[Єврей|євреєм]], який пропонує йому махінацію — купити 100 тис. [[фальшивомонетництво|фальшивих]] [[рубль|рублів]], заплативши за них тільки п'ять тисяч. Він залишає Калитці зразки фальшивих грошей, які начебто неможливо відрізнити від справжніх, для перевірки якості підробки. Калитка сам боїться піти в банк з фальшивими асигнаціями, і вмовляє зробити це свого кума. Тим часом інший єврей, фактор Гершко Маюфес, пропонує Герасиму надійнішу справу — позичити п'ять тисяч рублів поміщику під заставу його земель. Поміщик не зможе повернути гроші, й земля опиниться в руках Калитки.
 
Кумова поїздка до міста вдалася. «Фальшиві» гроші прийняли. Тоді Герасим зважується на махінацію в повному об'ємі, отримавши мішок «грошей». Втім «гроші» виявилися звичайним папером, і тільки зверху в мішку було кілька пачок зі справжніми купюрами. Втративши п'ять тисяч (Насправді, у останню мить він дає три тисячі замість п'яти) Калитка пробує повіситися, але його врятував копач Бонавентура. Прийшовши до тями обдурений «махінатор» промовляє: «''Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря''», на чому п'єса завершується.
 
Окрім основної лінії п'єса містить також і побічні, мета яких краще розкриття характеру головного героя. Одна з побічних ліній — кохання сина Калитки Романа з наймичкою Мотрею, одруженню яких перешкоджає батько. Він мріє поріднитися з мільйонером Терентієм Пузирем. Однак, коли Роман відвідав Пузиря, там з ним обійшлися як з [[челядь|челяддю]], що вкрай обурило батька. Коли кум повернувся з міста з радісними звістками, Калитка, бажаючи потайки відсвяткувати подію, погоджується на заручини Романа і Мотрі, аби не виникло підозр щодо справжньої причини свята. Лінія копача Бонавентури вводить у комедію протилежність Калитці — мрійника, який присвятив своє життя тому, щоб ураз розбагатіти, знайшовши закопаний скарб. Образ дружини Калитки, працьовитої простої жінки, допомагає показати скупість Герасима — він, наприклад, змушує її ходити три версти до церкви пішки, жаліючи коней.
 
== Постановки ==
У 2008 році «Сто тисяч» поставив [[Київський академічний драматичний театр на Подолі|Київський театр на Подолі]]<ref>[http://www.theatreonpodol.com/ukr/plays/STO_TISYACH Афіша театру на Подолі] </ref>. В ролі Герасима Калитки [[Богдан Бенюк]].
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==
* [http://www.ukrcenter.com/Література/Іван-Карпенко-Карий/20654/Сто-Тисяч «Сто тисяч» на сайті Українського Центру]
* [https://sites.google.com/site/openbookclassic/ukraienska-literatura/karpenko-karij-i-k/sto-tisac «Сто тисяч» в електронній бібліотеці «Відкрита книга»]
* [http://litmisto.org.ua/?p=3296 Рецензія на твір І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»]
 
{{lit-stub}}
 
{{Твори Івана Карпенко-Карого}}
 
[[Категорія:П'єси Івана Карпенка-Карого]]