Похід Владислава на Москву: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м clean up, replaced: Категорія:Війни 17 століття → Категорія:Війни XVII століття за допомогою AWB |
Немає опису редагування |
||
Рядок 54:
== Облога Москви==
Наміри Сагайдачного щодо Москви були дуже рішучими і підтвердженням цього є його лист королевичу Владиславу, який було надіслано після 24 вересня. У листі гетьман пише: «Аби Пан Бог всемогутній у досягненні задуму цього до удостоєння призначеного вашій королевичевій милості царства щастив і благословив, а той народ впертий під ноги маєстату свого підбити сприяв» <ref>[http://www.haidamaka.org.ua/0207.html Рейд Гетьмана Петра Сагайдачного на Москву]</ref>.
[[Файл:Willem Janszoon Blaeu. Tabula Russiae ex autographo, quod delineandum curavit Foedor filius Tzaris Borois desumta. MDCXIIII.E.jpg|thumb|300px|Карта Москви з атласу [[Віллем Янсзон Блау|Віллема Блау]], 1613 р.]]
Рядок 62 ⟶ 63:
Важка воєнна обстановка змусила московську владу піти на переговори, що вперше відбулися 31 жовтня поблизу Тверських воріт. Протягом листопада велись тривалі переговори між польськими та московськими послами. Кожна із сторін очікувала скорішого виснаження свого супротивника. Тим часом окремі загони запорожців продовжували атакувати російські міста на північ та північний-захід від Москви, розорюючи Ярославський та Вологодський уїзди, тим самим підриваючи економічні ресурси росіян.
Сам Сагайдачний був проти замирення й відкрито виступав за те, щоб оволодіти Москвою . Наприкінці жовтня П. Сагайдачний направляє 8-тисячне військо на південь від Москви, на прилеглі до лівого берегу р. Оки землі. Основною метою цього рейду було здобуття м. [[Калуга|Калуги]] — стратегічно важливого міста із добре укріпленою фортецею. Першим помітним населеним пунктом на шляху цього рейду став [[Серпухов]]. 3 листопада козацькі полки під керівництвом полковників Ємця, Ф. Пирського, Милосного та Б. Конши розпочали штурм міста та протягом декількох годин козаки взяли [[посад|міський посад]]. Далі ці полки рушили на з'єднання із полком П. Сагайдачного під м. Калугу. В ніч з 3 на 4 грудня 1618 року військо під командуванням П. Сагайдачного розпочало штурм міста. Запорожці, внаслідок блискавичної атаки, захопили міський посад, змусивши гарнізон міста під керівництвом воєводи М. Гагаріна замкнутись у міській цитаделі. Облога Калузького кремля тривала аж до підписання польсько-московського перемир'я{{sfn|Сас П.М.|2010|с=441-446}}.
[[Файл:Truce of Deulino 1618-1619.PNG|thumb|300px|Помаранчевим кольором виділені території, що відійшли до Речі Посполитої, згідно з Деулінським перемир'ям]]
| |||