Вікіпедія

Товмач (Звенигородський район): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
AHbot (обговорення | внесок)
Боти
189 300 редагувань
м стильові правлення
м →‎Історія села за радянський період: ., replaced: Велика Вітчизняна війна → Німецько-радянська війна за допомогою AWB
Рядок 82:
Великого горя завдав нашим селянам голодомор 1933 року. Майже 1/5 населення вимерла від голодування. Поля мало оброблялись, село заросло бур’янами, опустіли окремі двори. В 1934 році в селі появились трактори ХТЗ, СЇЗДТЗ, комбайни. А перший трактор «Фордзон» появився в селі в 1930 році. В 1934 році селяни вже мали хліб. Високоврожайним був 1937 рік. Тоді на один трудодень давали по 5 кг зерна.
В перший період колективізації були організовані бурякові товариства, роль яких зводилась до забезпечення сільського господарства знаряддями праці (сівалками, плугами, культиваторами, боронами), насінням цукрових буряків. Колгосп реалізував сировину шляхом кооперації через бурякове товариство. В селі появились автомашини ГАЗ. Будувались господарські приміщення – комори, склади, ферми, кузня. Змінився культурний і професійний рівень населення. Майже кожен селянин посилав своїх дітей на навчання в технікуми, інститути. Появились свої вчителі, медики, зоотехніки, ветеринари, шофери, трактористи, комбайнери, агрономи. На колгоспних землях підвищувалась урожайність. Влітку до збору урожаю залучалось все населення села, а також студенти та учні. Перед війною наш колгосп був міцним господарством, що налічував: тракторів – 7, автомобілів – 3, комбайнів – 2, але основним тягловим зусиллям були віл і кінь. В передвоєнні роки в колгоспі було 6 бригад. Кожна бригада мала по 5-7 ланок. Розрахунки з колгоспниками проводились зерном і грішми. Мірилом праці був трудодень. Змінювалася економіка господарства, відбулися значні культурні зміни. Та мирну працю перервала страхітлива війна.
Великого горя завдала людству Велика ВітчизнянаНімецько-радянська війна. Не минула вона і нашого села. В перші дні війни на захист Вітчизни стали 318 односельчан, які проявили нечуваний героїзм. Немеркнучою славою вкрив своє ім’я гвардії майор Микола Степанович Цибульський, який був удостоєний звання Героя Радянського Союзу, посмертно. При звільнені Севастополя проявив хоробрість і мужність майор Артем Іванович Геновський. Обороняв Ленінград контр адмірал флоту Павло Арсентійович Скуцький. Форсував Дніпро, звільняв Білорусію і Польщу батальйон підполковника Івана Дмитровича Логвиненка. Від стін Ленінграда до Берліна фронтовими дорогами з боями пройшов Іван Фролович Уманець. Олександр Кузьмович Бурківський звільняв Польщу і штурмував Берлін. Звільняли Варшаву Олександр Антонович Михальченко та Онисим Хрисанович Бойкиня. [[Столиці Чехословаччини Праги]] звільняв Григорій Панкратійович Яновський. Брав участь у розгромі Ясо-Кишинівського угрупування Панас Мусійович Луценко. Відстоював місто на Неві і проривав блокаду Ленінграда Василь Іванович Поліщук. Захищали Москву Михайло Михайлович Гридюшко, Данило Євгенович Цибульський. Звільняли Білорусію і Прибалтику Іван Федосійович Цибульський, Іван Іванович Погорілий, Олександр Антонович Михальченко. Але не всім довелося повернутись до рідних домівок. На різних фронтах полягли смертю хоробрих 176 наших односельчан. Ціною пролитої крові вони відстояли незалежність Батьківщини, щоб нам з вами було щасливо жити, працювати, ростити дітей, щоб над нами світило яскраве сонце. Вони любили життя, вони хотіли жити. Про кожного з них можна скласти легенди, вірші, оспівувати в піснях. І понині в нашій уяві приходять вони до нас такими, якими пішли в страшне варево війни, чистими і благородними.
 
Загинули у стін [[Ленінград]]а: Рижак Терентій Іванович, Уманець Василь Іванович, Лютий Григорій Микитович. При звільнені Криму - Геновський Артем Іванович. При переправі через Дніпро: Прокопенко Павло Павлович, Прокопенко Маркіян Павлович.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Товмач_(Звенигородський_район)