Земля (фільм, 1930): відмінності між версіями

'''Земля''' — український радянський художній кінофільм (чорно-білий, німий).

Фільм О. Довженка ''«Земля»'' є одним зіз найвідоміших радянських фільмів. ЦейЦе [[гімн]] праці на землі, хліборобству та людині, яка працює на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя. Середовище і люди — єдине і нероздільне, а їхній спосіб життя є споконвічним, світогляд непохитним. Символіка Довженка була тісно пов'язана зі світоглядом українського народу, з образністю народної поезії. Саме в цьому відмінність фільмів Довженка від фільмів російських авангардистів (формалістів) 20-х років.

Керівництво «Українфільму» визнало, що «Земля» відповідає за своєю ідеологічною орієнтацією лінії партії та заходам, вжитим для земельної реорганізації ув сільському господарстві. Але критики Павло Бляхін, Хрисанф Херсонський та особливо [[Дем'ян Бєдний]] миттєво почали звинувачувати Довженка ув нехтуванні висвітленням класової боротьби, пантеїзмі та біологізмі, у захисті куркулів та оспівуванні журби за минулим. Микола Бажан, один зіз небагатьох, що сталистав на захист режисера, розумілирозуміючи його особливе ставлення до [[Колективізація|колективізації]]: перехід патріархального селянства до колективістського суспільства обов'язково проходитиме через постійний конфлікт людини та природи.

Після необхідних купюр та 32-х офіційних та приватних показів [[8 квітня]] [[1930]] року «Земля» виходить на київські екрани, а вже 17-го числа фільм зіз показу знімають. Офіційна причина — натуралізм та замах на звичаї.

Довженко з подивом дізнався, що фільм має грандіозний успіх у [[Європа|Європі]], утоді тойяк часв якУкраїні йоговін забороненобув в Українізаборонений. Після прем'єри ув [[Берлін]]і про Олександра Довженка з'являється 48 статей, у [[Венеція|Венеції]] італійські кінематографісти називають Довженка «Гомером кіно». А ось у [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянському Союзі]] стрічку реабілітують лише у 1958 роціроку після міжнародного референдуму ув [[Брюссель|Брюсселі]], де вінвона увійде до числа 12 найкращих фільмів всесвітньої історії кіно.

* [[Шкурат Степан|Степан Шкурат]]&nbsp;— ''<small>Опанас</small>''

* [[Свашенко Семен|Семен Свашенко]]&nbsp;— ''<small>Василь</small>''

* [[Солнцева Юлія Іполитівна|Юлія Солнцева]]&nbsp;— ''<small>сестра Василя</small>''

* [[Максимова Олена Олександрівна|Олена Максимова]]&nbsp;— ''Наталя, наречена Василя''

* [[Михайлов Володимир Михайлович|Володимир Михайлов]]&nbsp;— ''<small>сільський священик</small>''

* [[Масоха Петро Омелянович|Петро Масоха]]&nbsp;— ''<small>Хома</small>''

* [[Надемський Микола Захарович|Микола Надемський]]&nbsp;— ''<small>Семен</small>''

* [[Петрик Павло|Павло Петрик]]&nbsp;— ''<small>молодий партійний активіст</small>''

* [[Ляшенко Лука Іванович|Лука Ляшенко]]&nbsp;— ''<small>молодий кулак</small>''

* О. Бондіна&nbsp;— ''<small>селянка</small>''

* І. Франко&nbsp;— ''АрхіпАрхип Білокінь''

* 1958&nbsp;— на [[Всесвітня виставка (1958)|Всесвітній виставці]] в [[Брюссель|Брюсселі]] ([[Бельгія]]) вза результатірезультатами опитування, проведеного Бельгійською синематикою серед 117 видатних критиків і кінознавців зіз 26 країн світу, фільм було названо у числісеред 12 найкращих картин усіх часів і народів.

* Госейко Л., «Історія українського кінематографа. 1896&nbsp;— 19951896—1995», К.: KINO-КОЛО, 2005&nbsp;р. ISBN 966-8864-00-X.