Відкрити головне меню

Зміни

Незважаючи на чудові успіхи телеграфії, цей вид зв'язку не завжди міг задовольнити потребували ньому. В першу чергу не влаштовував він морський флот, який з часів великих географічних відкриттів був першим претендентом на нові засоби зв'язку. Потрібна була нова система бездротового зв'язку.
 
==Розвиток релеграфутелеграфу в Російській імперії==
У Росії [[Бодо (апарат)|апарати Бодо]] були вперше встановлені у [[1904]] р. для телеграфного зв'язку між [[Петербург]]ом і [[Москва|Москв]]ою. Однак одразу з'ясувалося, що у російських умовах до цих апаратів пред'являються додаткові вимоги. Так як в російському алфавіті літер більше, ніж у латинському, неможливо було розмістити їх на одному тільки буквеному регістрі і менш уживані '''щ, ю, е, ъ, є''' довелося помістити на цифровому регістрі. Прогалини при переході посеред слова з одного регістра на інший нерідко призводили до неприпустимих спотворень сенсу телеграми. У 1908 р. механік Петербурзького телеграфу А. П. Яковлєв винайшов дотепне пристосування, що усунуло цей недолік.
 
Прогалини при переході посеред слова з одного регістра на інший нерідко призводили до неприпустимих спотворень сенсу телеграми. У 1908 р. механік Петербурзького телеграфу А. П. Яковлєв винайшов дотепне пристосування, що усунуло цей недолік.
 
Інша додаткова вимога була наслідком значної протяжності російських телеграфних ліній. Апарат Бодо міг працювати на лінії довжиною не більше 600 км. Цей недолік був усунутий А. П. Яковлєвим, який розробив телеграфну трансляцію для апаратів Бодо, яка збільшила можливу дальність телеграфування в чотири рази. Трансляція А. П. Яковлєва була успішно випробувана в 1915 р. на лінії [[Петроград]]-[[Ростов]].
10 214

редагувань