Телеграфний зв'язок: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Usik64 (обговорення | внесок) |
Usik64 (обговорення | внесок) |
||
Рядок 58:
У 1863 р. російський винахідник Струбинский і в 1872 р. німецький винахідник Б. Майєр розробили подібні системи апаратів для нерівномірного коду. Ці винаходи сприяли подальшому розвитку ідеї, але практично ще не вирішували задачу, так як, грунтуючись на нерівномірному коді, давали порівняно невеликий виграш в ущільненні передачі, що не виправдовувало порівняльну складність апаратури.
У 1872 р. французький механік [[Бодо Жан Еміль|Е. Бодо]] зробив спробу здійснити дворазову передачу, пристосувавши для цієї мети апарати Юза, але лише переконався при цьому, що апарати імпульсного коду в ще меншому ступені, ніж апарати нерівномірного коду, дозволяють реалізувати вигоди послідовного телеграфування. Узагальнивши отримані ним результати та досвід попередників, Бодо поклав в основу своєї подальшої роботи п'ятизначний код і в [[1874]] р. запатентував перший практично придатний дворазовий апарат, а в [[1876]] р. - п'ятиразовий апарат; в 1877 р. [[Бодо (апарат)|апарати Бодо]] були офіційно введені у Франції, а потім отримали широке поширення в інших країнах.
Продуктивність дворазового апарату Бодо досягала 360 знаків в хвилину. Продуктивність чотирьох - і шестикратних апаратів, які будували згодом, відповідно була вдвічі і втричі більше.
Рядок 70:
Таким чином, роботи Бодо склали найважливіше досягнення телеграфії у другій половині XIX ст.
Визнаючи високі заслуги Жана Еміля Моріса Бодо, Міжнародний комітет з телеграфії в 1927 р. присвоїв одиниці швидкості телеграфування назва '''[[бод]]'''.
==Дуплексне телеграфування==
Майже одночасно з винаходом послідовного багаторазового телеграфування був розроблений метод ущільнення телеграфного каналу за допомогою так званого '''дуплексного телеграфування'''.
| |||