Спасо-Преображенський собор (Чернігів): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 40:
=== Архітектура ===
 
У плані — прямокутник, поділений двома рядами опорних стовпів на три нави, завершені на сході трьома півкруглими апсидами, з 5 банями. Об'ємно-просторова композиція собору надавала йому оригінальну форму піраміди. ПервісноАрхітектурні соборформи оточувалисобору каплиці-усипальниці,спокійні ната півночіурочисті. доЦентральні притворучастини прилягалафасадів круглависоко вежаздіймаються зінад сходамибоковим ната хорипросторово виділяється архітектурний хрест. Площини фасадів стримано членуються пілястрами, які в другому яусі мають складний профіль. Фасади прикрашено численними орнаментами з півдняцегли. булаТут прибудованаі триапсиднасвоєрідні одноверха,,віяла’’, церковка-хрещальняі шахові візерунки, і хрести, і ,.сонечка’’ Середнб частину західного фасаду членує великий пояс меандру. Особливо багато рикрашені візерунками та орнаментами з цегли центральний барабан та башта.
Вседелині собору бокові відгалуження просторового хреста відокремлені від під купольного простору трифоріями, що спираються знизу на мамурові колони. Мармурові колони поставлені на профілійовані бази і завершуються стилізованими іонійськими капітеліями з ововим орнаментом. Подібні капітелії відомі в Херсонесі, а в радя візантійських споруд.
Над нар тексом собору знаходяться хори, що колись продовжувалися над боковими нефами дерев’яними настилами. Від центральної частини хори відокремлюються аркадами, поміж якими стоять профільовані стовпи схожі за типом на фрагмент стова Десятинної церкви в Києві, знайденого під час розкопом 1911 р.
З південного та північного боків собору згодом були прибудовані каплиці-усипальниці, де ховали князів Чернігівської династії. На жаль, нині невідомо про те, наскільки Спаський собор наслідував архітектуру Десятинної церкви. Невідомо також, яким його задумував Мстислав Володимирович. Будівництво собору після його смерті було на певний час рипинене, оскільки на бокових фасадах видно, що після другого поверху мурування має дещо інший характер. Не виключена можливість того, що мармурові колони, які можна побачити всередині храму були також і в Десятинній церкві, а під головними стовпами у церквах Тмуторокані та Івана Предстечі в Керчі. Цікаво те, що цей характерний для візантійського будівництва 10-11 ст. прийом в давньоруській архітектурі більше не повторюється. Крім візантійських столичних константинопольських поруд складний тип хрестовокупльної системи зутррічається в храмах 10 ст. в Болгарії та Абхазії. Певними аналогіями Спасо-Преображенського собору за планом є деякі будлови Константинополя.
 
 
1795-98 ніжінськими майстрами С. Волощенком та С. Білопольським за проектом архітектора І. Яснигіна було виготовлено розкішний іконостас. Іконоисні роботи виконувалися борзнянським священником Т. Мізком. Іконостас також був декілька разів перероблений.На місце усипальниць добудовано тамбури з бароковими декоративними фронтонами, збудовано бокові закомари: надбудовано північну і добудовано південну (на місце хрещальні) башти, завершені високими шпилями.