|
}}
''Мабанські мови''' — сім'я [[мова|мов]] Африки, поширених на сході [[Чад]]у і в меншійменшою мірімірою в [[Судан]]і та [[Центральноафриканська Республіка|Центральноафриканській Республіці]]. НаЦими нихмовами говорятьспілкуються [[Мабан]] і споріднені їмз ними народності.
== Класифікація і склад ==
Мабанську сім'ю відносять до гіпотетичної [[макросім'я|макросім'ї]] [[Ніло-сахарські мови|Ніло-Сахарських мов]]; поза [[Джозеф Грінберг|Дж. ГрінбергуГрінбергом]] — самостійна гілка, поза низцінизкою класифікацій 2000-х років відноситьсяналежить до «мов-супутників» ядерних Ніло-Сахарських мов (протиставлених периферії).
У внутрішній класифікації сім'ї єдності серед дослідників немає, зазвичай виділяютьсявиділяють три гілки, до однієї з яких належить мова [[Маба (мова)|маба]] ([[Ваддай (мова)|ваддай]]|, [[бура-мабанг (мова)|бура-мабанг]]), до іншої — [[масаліт (мова)|масаліт]], до третьої — [[каранга (мова)|каранга]] (курунга); інші, поза різнихрізними класифікаціяхкласифікаціями відносятьсяналежать до однієї з цих трьох. Інші мабанські мови: [[кендедже (мова)|кендедже]], [[марфа (мова)|марфа]], [[массалат (мова)|массалат]], [[сурбахал (мова)|сурбахал]], [[рунга (мова)|рунга]], [[кібет (мова)|кібет]], [[кашмере (мова)|кашмере]]. Діалектний поділ описаний недостатньо.
== Соціолінгвістичні відомості ==
В сукупностіЗагалом близько 700 тисяч носіїв. Найпоширенішими є маба (основна мова чадського регіону [[Вадай]] ізвід створення [[Вадай (султанат)|Вадайського султанату]] в XVII столітті) і [[масаліт]] (по 250–300 тисяч носіїв). Більшість тих, що говорять наспілкуються іншихіншими мабанськихмабанськими мовахмовами, володіють також однією з цих двох мов; поширена [[двомовність]] з місцевим (чадським або суданським) варіантом [[арабська мова|арабської мови]].
Мабанські мови вивчені гірше за інші Ніло-Сахарські; для рядунизки мов доступні лише списки слів, уточнення [[Соціолінгвістика|соціолінгвістичних]] відомостей пощодо статусу мов іта [[діалект]]ів йі робота поз опису великих мов — маба і масаліт — інтенсивно ведеться лише в 1990-2000-і рр.
Мова маба має дві писемності — на основі латинського і арабського алфавіту, видаються книги і періодичні видання, ведеться радіомовлення, викладання в школах і курси грамотності для дорослих. Інші мови неписьменні.
В [[консонантизм]]і ряди [[Палаталізація|палатальних]] [[Приголосний звук|приголосних]], а також типові для Африки [[Назалізація|преназалізовані]] приголосні (мабуть, поєднання двох [[Фонема|фонем]]), фонеми /p/ і /h/ зустрічаються тільки в [[Мовне запозичення|запозиченнях]].
Пятичленний [[вокалізм]], у рядінизці мов [[кількість голосних]] має [[Фонологія|фонологічний]] характер (у маба 10 голосних фонем) і виражає [[Граматика|граматичне]] значення, в мові масаліт значима ознака «просунутий корінь мови». Фонологічними є [[тон (лінгвістика)|тонові відмінності]]; в маба він розрізняє лексичні основи і має граматичні значення в системі [[Дієслово|дієслова]].
Є [[сингармонізм]] за ознакою огубленості голосних. Велику граматичну роль грає [[аблаут|перегласовка]] основи (як у іменній, так і в дієслівній [[Морфологія|морфології]]).
Поєднання приголосних не такі рідкісні, як в інших Ніло-Сахарських мовах.
Характерне складне вживання числових форм; [[однина]] у багатьох лексем є морфологічно маркованою (як в інших Ніло-Сахарських мовах, наприклад, в [[нілотські мови|нілотських мовах]]), число виражаєтьсявиражене морфологічно, за допомогою [[суфікс]]ів (вибір яких часто непередбачуваний), або [[Синтаксис|синтаксично]], через [[узгодження]] імені із залежними від нього словами і дієслова з суб'єктом і об'єктом. В імені представлені також категорії визначеності і відмінка.
Широко вживаються імена дії, що утворюють разом з допоміжним дієсловом єдиний [[предикат]], що є ареальною рисою. РядНизка дієслівних форм маркуєтьсямарковані тематичним префіксом консонанти, представлені категорії [[Стан дієслова|стану]], [[Час дієслова|часу]], [[Вид дієслова|виду]], [[Модальність (мовознавство)|модальності]] і полярності. Особливим чином виражаєтьсявиражена т. зв. [[дієслівна множинність]], вказує на аспектуальні характеристики ситуації або множинність актанту (ареальна риса).
== Синтаксис ==
== Лексика ==
У лексиці велике число запозичень з чадського діалекту арабської мови, ряднизка слів запозиченийзапозичені з [[французька мова|французької мови]] (частково також через арабське посередництво).
== Джерела ==
| 