Карагана скіфська: відмінності між версіями

вид рослин
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Taxobox | color = lightgreen | name = Карагана скіфська | image = | image_caption = | domain = Еукаріоти (Eukaryota) | regnum =...
(Немає відмінностей)

Версія за 19:33, 8 квітня 2015

Карагана скіфська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Карагана (Caragana)
Вид: Карагана скіфська
Caragana scythica
(Kom.) Pojark.
Посилання
Вікісховище: Caragana scythica
Віківиди: Caragana scythica
EOL: 418468
IPNI: 483892-1

Карага́на скі́фська (Caragana scythica)[1] — багаторічна рослина родини Бобових. Ендемік Причорномор'я та Приазов'я, занесений до Червоної книги України та Європейського червоного списку. Декоративна рослина.

Опис

Листопадний кущ заввишки до 40 см, хамефіт. Кореневище довге. Пагони розгалужені, густо облиснені, колючі. Кора на старих гілках коричнева, на молодих має сірий відтінок. Листки несправжньопальчасті, складаються з 4 дрібних (2-7 мм завдовжки), клиноподібних або оберненоланцетних листочків, з маленькою колючкою на верхівці. Квітки поодинокі, пазушні, великі (віночок до 26 мм завдовжки), жовтого кольору. Чашечка гола, коричнево-червона, 8-9 мм завдовжки. Плід — лінійний, голий, коричневий біб, завдовжки до 23 мм, завширшки 2-2,5 мм.

Поширення

Ареал виду охоплює досить широкою смугою північні узбережжя Чорного й Азовського морів, а також прилеглі до них південні райони Східної Європи. Більшість популяцій зосереджена в Україні на теренах Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської областей, у передгір'ях та степах Північного Криму. Крім того, карагана скіфська знайдена у Молдові та пониззях Дону (Росія).

Екологія

Рослина світлолюбна, посухостійка, віддає перевагу чорноземам, скелетним і каштановим ґрунтам, що містять кальцій і відносно велику кількість солей. Зростає на еродованих схилах, відшаруваннях кам'янистих порід, особливо вапняків. Зазвичай зарості карагани скіфської дуже щільні.

Цвітіння відбувається у квітні-травні. Плодоносить у червні-серпні. Розмножується насінням та кореневищними пагонами.

Значення і статус виду

Загальна чисельність популяцій незначна і постійно скорочується внаслідок дії природних та антропогенних чинників. До перших відносяться вузька еколого-ценотична амплітуда, низька конкурентоспроможність виду, яка особливо добре помітна на абсолютно заповідних ділянках, що поступово заростають чагарниками. До антропогенних чинників слід віднести степові пожежі, надмірне випасання, оранку, забудову степових ділянок та видобуток копалин. Карагана скіфська охороняється в заповідниках «Єланецький степ», «Асканія-Нова», Українському степовому (філії «Хомутовський степ» і «Кам'яні могили»), Азово-Сиваському національному природному парку, регіональних ландшафтних парках «Половецький степ» і «Меотида»; вирощується в Донецькому ботанічному саду.

В культурі цей чагарник створює густий покров з квітучих пагонів, отже може розглядатися як декоративний. В природі значна щільність популяцій сприяє затримці часточок ґрунту навколо коріння, запобігає його розмиванню та розвіюванню, тому карагана скіфська має значення і як протиерозійна рослина.

Синоніми

  • Caragana grandiflora var. scythica Kom. [1]

Джерела

  1. а б The Plant List.(англ.)

Посилання

Карагана скіфська у Червоній книзі України. — Переглянуто 8 квітня 2015 р.