Сади Семіраміди: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стильові правлення
Рядок 1:
[[Файл:Hanging_Gardens_of_Babylon.jpg‎|thumb|250px]]
[[Файл:Ogrody_semiramidy.jpg‎|thumb|250px|]]
'''Висячі Сади Семіраміди'''  — одне з [[Сім чудес світу|семи чудес світу]], що було розташоване у легендарному [[Вавилон]]і.
 
== Історія ==
За давніми переказами, Висячі Сади [[Семіраміда|Семіраміди]] містилися на східному березі річки [[Євфрат]], приблизно за 50  км від південного [[Багдад]]а. Вони були побудовані для дружини В[[Вавилонія|авилонського]] царя [[Навуходоносор II|Навуходоносора II]], яка сумувала за горами та лісами своєї батьківщини.
 
Історія створення садів сягає давніх часів. [[Вавилонія|Вавилонський]] цар [[Навуходоносор II]] (605–562 р. до н.  е.) для боротьби проти головного ворога  — [[Ассирія|Ассирії]], війська якої двічі руйнували столицю держави [[Вавилон]], уклав військовий союз із [[Кнаксар]]ом, царем [[Мідія (держава)|Мідії]]. Перемігши, вони розділили територію Ассирії між собою. Військовий союз був зміцнений одруженням Навуходоносора II із дочкою мідійського царя Амітіс.
 
Запорошений і шумний Вавилон, розташований на пустельній піщаній рівнині, не радував царицю, яка зросла в гористій і зеленій Мідії. Щоб утішити її, Навуходоносор наказав звести «висячі сади».
 
Найточніші сучасні відомості про Сади походять від грецьких істориків, зокрема, [[Веросс]]уса й [[Діодор]]уса, але опис садів досить мізерний. Ось як описані сади в їх свідченнях{{Джерело?}}:
: ''Сад  — чотирикутний, і кожна сторона його  — чотири плетри завдовжки. Він складається з дугоподібних сховищ, які розташовано в шаховому порядку на зразок кубічним підставам. Сходження до верхньої тераси можливе сходами…''
 
Манускрипти часів Навуходоносора не містять ніяких посилань на висячі сади, хоча в них дослідники виявили описи палацу міста Вавилона. {{Джерело?|Навіть ті історики, які дають докладні описи Висячих Садів, ніколи не бачили їх на власні очі}}. Сучасні історики{{хто?}} доводять, що коли солдати [[Олександр Македонський|Олександра Македонського]] дісталися до родючих земель [[Месопотамія|Месопотамії]] і побачили Вавилон, вони були вражені. Після повернення на батьківщину, вони розповіли про дивні сади й дерева в Месопотамії, про палац Навуходоносора, про Вавилонську вежу й [[зіккурат]]и. Ці оповіді розбурхали уяву поетів і давніх істориків, які змішали всі ці розповіді, щоб зробити одне з семи Чудес Світу.
 
В архітектурному плані Висячі Сади були пірамідою, що складалася з чотирьох ярусів  — платформ, їх підтримували колони висотою до 25  м. Нижній ярус мав форму неправильного чотирикутника, найбільша сторона якого становила 42  м, найменша  — 34  м. Щоб запобігти просочуванню поливної води, поверхню кожної платформи спочатку покривали шаром тростини, змішаної з асфальтом, потім двома шарами цегли, скріпленої гіпсовим розчином, поверх усього укладалися свинцеві плити. На них товстим шаром лежала родюча земля, куди було висаджене насіння різних трав, квітів, чагарників, дерев{{Джерело?}}. Піраміда нагадувала вічно квітучий зелений пагорб.
 
У порожнині однієї з колон вміщувалися труби, через які [[насос]]и цілодобово подавали воду з Євфрата на верхній ярус садів, звідки вона стікала (струмочками та невеликими водоспадами) й зрошувала рослини нижніх ярусів. Чудом здавалося дзюрчання води, тінь і прохолода серед дерев, завезених із далекої Мідії.
 
[[331 до н.е.|331  р. до н. е.]]  війська [[Олександр Македонський|Олександра Македонського]] захопили [[Вавилон]]. Уславлений полководець зробив місто столицею своєї величезної імперії. Після смерті Олександра ([[323 до н.е.|323 р. до н. е.]]) Вавилон поступово занепав. Сади були занедбані. Повені зруйнували цегельний підмурок колон, платформи обвалилися. Так загинуло одне з [[сім чудес світу|чудес світу]].
 
Двадцяте століття відкрило деякі таємниці, довкола яких ходили легенди{{Джерело?}}. Археологи намагаються зібрати достатньо підтверджень, щоб зробити остаточні висновки про місце розташування садів, їх систему зрошування, про справжні причини їх появи.
 
Нині єдиний слід колись грандіозного пам'ятника інженерної думки  — відкрита завдяки розкопкам [[Кольдевей Роберт|Роберта Кольдевея]] [[1898]] року мережа пересічних траншей поблизу іракського міста [[ХіллеХілла]] (за 90  км від [[Багдад]]а), у зрізах яких видно сліди напівзруйнованої кладки.
 
== Посилання ==