Страсті Христові: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Рядок 11:
Дані наводяться з переповіді з [[Євангеліє|Євангелія]]:
 
: '''Ісус Христос входить в Єрусалим'''. Ісус Христос після сорока днів строгого посту та після воскресеннявоскресіння мертвого Лазаря входить у [[Єрусалим]] — тогочасну столицю [[Ізраїль|Ізраїлю]]. Населення міста даютьдає йому дорогу на його [[ослик]]у, махаючи при цьому гілками [[пальма|пальми]].
 
: '''Помазання Марією Магдалиною Ісусових ніг''' У середу страсного тижня у домі Симона [[Марія Магдалина]] обмащує Ісусові ноги миром.
 
: '''Ісус омиває ноги апостолів''' Під час тайної вечері Ісус Христос миє кожному із своїх учнів ноги. Такі дії у тих територіяхкраях вважались як гостинність. У цьому випадку — це вияв великої любові Ісуса до своїх учнів.
 
: '''Тайна вечеря''' Тайна вечеря відбулася у [[четвер]], день перед розп'яттям Ісуса. У цей день Христос зібрав своїх учнів і розповів апостолам яке майбутнє його чекає. Він також розказав учням, що серед них є зрадник, який зрадив його. Він попросив зрадника вмочити свій [[хліб]] у його [[вино]]. Зрадником був [[Юда Іскаріот]]: він вмочив свій хліб у вино Ісуса. Ще відомою є тайна вечеря тому, що тут відбулось вперше таїнство [[Євхаристія|Євхаристії]].
Рядок 23:
: '''Ісус молиться в оливному городі''' У цю ніч з четверга на п'ятницю Ісус молився Богові. Він просив у нього терпіння пережити усе це.
 
: '''Арешт Ісуса. Поцілунок Юди''' У цьому Гефсимандському саду Христа арештували за доповідюдоповіддю Юди Іскаріота. Перед цим Юда поцілував Ісуса. Зараз вислів «поцілунок Юди» означає поцілунок зрадника, виявлення лицемірних почуттів до того, кого зрадив.
 
: '''Ісус перед первосвященниками''' [[Первосвященик]]и востаннє питаються чи є Ісус Христос Богом. Ісус відповідає твердо, що ''є''. Первосвященники вирішують відправити Ісуса на суд до Понтія Пилата
Рядок 29:
: '''Відречення апостола Петра'''
 
: '''Суд Понтія Пилата над Христом''' На цьому суді [[Понтій Пилат]] зацікавився у якому царстві Ісус є Богом, але, отримуючи неочікувану відповідь, Пилат вмиває руки, - що означає виходить із цієї справи.
 
: '''Катування Христа''' Після того, як Понтій умив руки, [[євреї]] вирішили катувати Христа. На спині Ісуса за переповідямпереказами не залишилось місця без рани.
 
: '''Увінчання терновим вінком''' Після тяжкого катування, катам наказано одягнути Христа у червоний плащ. Кати надягають плащ, одягають [[терен|терновий]] вінок і брудно лають Ісуса Христа.
 
: '''Хресна дорога''' Ісуса відправляють носитинести тяжкий [[хрест]] від міста і аж до самої [[Голгофа|Голгофи]]. По дорозі він тричі падає, зустрічається із своєю [[Богородиця|Матір'ю]], бачить плачучих жінок, [[Вероніка]] йому втирає лице, [[Симеон Киринейський]] помагає нести хрест… У церкві у строгий піст ці події згадують на [[хресна дорога|хресній дорозі]] на чотирнадцятьох стаціях.
 
: '''Знімання одягу Христа''' Після хресної дороги, вже коли Ісус Христос приходить на Гологофу, з нього здирають одяг. Його тіло пече після засохлої [[кров]]і…
 
: '''Розп'яття на Голгофі''' Знявши одяг з Христа, його руки і ноги прибивають до хреста. Ісус вмерпомер приблизношвидко недовго: через 3 години після [[розп'яття]]. За цей час Він встиг пробачити розбійникові його гріхи, йому пробили бік і напоїли жовчею і оцтом.
 
: '''Зняття з хреста''' Після смерті Ісуса, його тіло зняли з хреста.
Рядок 58:
Зображення знарядь страстей має довгу традицію в іконографії, принаймні, починаючи з [[IX століття]] а ([[Утрехтський псалтир]], [[830 рік]]). Мініатюрні зображення знарядь наносилися на розп'яття і [[чотки]], [[ікона|ікони]] та [[ретабло]] як знак плати, внесеної Ісусом за гріхи роду людського.
 
В [[православ'я|православноїправославній традиції]] з [[XVII століття]] а композиції із зображенням знарядь Страстей Христових починають відтворюватися на [[антимінс]]ах, [[покрівці|покровцовпокровцах]], [[потир]]ах, [[дароносиця|дароносицях]] і [[дарохранильниця]]х, на окладах [[Євангеліє|Євангелій]] та ікон, пізніше - на [[лубок|лубочних аркушах]]. <ref>[http://www.icon-art.info/book_contents.php?book_id=53 Знаряддя Страстей Христових на російських хрестах XVII-XIX століть]</ref> Знаряддя пристрастей також зображують на [[етімасія|етімасіі]] - Престолі уготованоуготованому, що зустрічається як самостійно, так і в складі композиції «[[Страшний Суд]]» та інших складних символіко-догматичних композиційкомпозиціях. <ref>[http://www.fatheralexander.org/booklets/russian/bogoslovie_ikony_iazykova.htm І. К. Язикова. «Богослов'я ікони»]</ref>
 
У число знарядь страстей входять:
Рядок 84:
|-----
|'' [[Животворящий Хрест|Хрест]]''
| Звичайна римська стратустрата
| Частини Животворящого Хреста знаходяться в багатьох церквах світу
|-----
Рядок 121:
|-----
|''Сходи''
| ВикористовуваласяВикористовувалися для зняття мертвого тіла з хреста
|
|-----
Рядок 155:
 
=== Реліквії Страстей ===
'''Реліквії Страстей''' — [[артефакт]]и, пов'язані з мучеництвамучеництвом Христа, які зберігаються церквою для шануваннявшанування і використання в обрядах. Як вважається, всі вони відносяться до I ст. н. е., попри те, що точнаточне датування багатьох з цих реліквій здавна ставиться вченими під сумнів.
[[Файл:HolyCrown.JPG|thumb|left|200px |<center>релікварій для [[Терновий вінець|Тернового вінця]] в [[Собор Паризької Богоматері|Нотр-Дам де Парі]]</center>]]
Шанування реліквій Страстей Христових і особливо [[Животворящий Хрест|Животворного хреста]] має величезне значення в християнстві. Частинки знарядь Страстей є об'єктом релігійного поклоніння в [[православ'я|православ'ї]] та [[католицизм]]і. У [[Середньовіччя|Середньовіччі]] вони грали значну роль в політичному житті [[держава|держав]], а також у приватному житті правителів, стаючи значною матеріальною цінністю, що згадується в заповітах, шлюбних контрактах, мирних договорах і т. д. Частинки реліквій обов'язково були і в молитовні глави держави, і в його наперснимнаперсному хрестомхресті. Як символ освячення влади, реліквії Страстей відігравали значну роль у церковно-державноїдержавній обрядовості.
 
Більшість реліквій Страстей, як свідчать легенди, було знайдено [[Свята Олена|рівноапостольною Оленою]] під час її подорожі в [[Єрусалим]]. Так, в [[326]] році вона знайшла [[Животворний Хрест]], чотири цвяхи і [[INRI|титли INRI]]<ref>[http://www.krotov.info/acts/04/ socrat/socr01.html Сократ Схоластик. Церковна історія. Гл.17]</ref>. Самою Оленою хрест був розділений на дві частини, а в наступні роки — вже на величезну безліч фрагментів, що породило хвилю фальсифікацій, як частин хреста, так і інших реліквій, пов'язаних з земним життям Христа і його Страстями . Відносно низки реліквій досі немає єдиної думки про їхнє походження. Наприклад, у відношенні '' [[Святі сходи|Святих сходів]]'' ({{lang-la|Scala Santa}}), що зберігаються в [[Капела (каплиця)|капелі]] Сан-Лоренцо ([[Рим]]), існує переказ, що вони були привезенапривезені в [[326]] році з [[Єрусалим]]у [[свята Олена|святою Оленою]] і саме по них піднімався на суд [[Ісус Христос]] до палацу [[Понтій Пилат|Понтія Пілата]] <ref>''The Holy Staircase''. Rome, 2000</ref> і на їх сходинах залишилися сліди його крові. Однак ряд сучасних дослідників вважають їх одними з найстаріших сходів [[Латеранський палац|Латеранського палацу]], зроблених реліквією тільки близько [[XI століття]]. <ref>[http://www.britannica.com/eb/topic-526273/Scala-Santa ''Scala Santa, or Holy Stairs (stairs, Rome, Italy)''. Encyclopædia Britannica]</ref>
 
В [[Росія|Росії]] велике зібрання реліквій Страстей знаходиться в [[Ковчег Діонісія|ковчезі Діонісія Суздальського]] — великому [[мощевик]]у з реліквіями, привезеними в [[1383]]-му з константинопольського [[монастир]]я [[Георгій Побідоносець|святого Георгія]] в Манганах. <ref>[http://all-photo.ru/icon/index.ru.html?big=on&img=16525&id=16519 Ковчег Діонісія Суздальського]</ref> У ньому крім частини [[Животворний Хрест|Животворного Хреста]] знаходяться ще 16 реліквій, у тому числі досить екзотичні: ''«влас исторган из брады Христа Бога и вода стекшая из ребро на распятье… кровь Христова прободенным копьем стекшая с пречистых ребер… губа юже омочиша во очет и напоиша Христа на кресте распята»''.<ref>[http://www.icon-art.info/book_contents.php?lng=ru&book_id=9 Ульянов О.Г. "Пристрасті Христові"]</ref> Ковчег Діонісія протягом століть перебував у [[Благовіщенський собор Московського Кремля|Благовіщенському соборі]] і нині зберігається у Московському Кремлі.