Вікторія (королева Великої Британії): відмінності між версіями

'''Вікто́рія I''' ({{lang-en|Victoria}}, {{lang-en|Alexandrina Victoria}}) ([[24 травня]] [[1819]] - [[22 січня]] [[1901]]), — королева [[Велика Британія|Великої Британії]] з [[1837]] року.

Вікторія народилася [[24 травня]] [[1819]] р року. Спочатку шанси принцеси Вікторії на престол були невеликими, але до [[1837]] року серія смертей спадкоємців престолу від [[гемофілія|гемофілії]] зробила її єдиною претенденткою на трон.

[[20 червня]] [[1837]] року відбулася коронація 18-літньої королеви, по закінченні якої вона негайно ж попросила чашку [[чай|чаю]] і свіжий номер «[[Таймс]]».

Молода двадцятилітня Вікторія, зустрівшись на балі з майбутнім імператором [[Олександр II (російський імператор)|Олександром II]] не на жарт захопилася ним і подумувала про шлюб. Але такий союз був неможливий як з династичних, так і з політичних міркувань. Після цього випадку Вікторія на час втратила інтерес до заміжжя. Але випадок не змусив себе чекати. На одному з балів Вікторія танцювала з [[Альберт Саксен-Кобург-Готський|Альбертом, князем Кобурзьким]]. Молодий князь скорив серце Вікторії й у лютому [[1840]] р. року відбулося одруження королеви з Альбертом. «Я люблю його більше, ніж думала», — запише Її Величність у своєму щоденнику, — і я зроблю все, що в моїй владі, щоб полегшити його жертву".

В [[1851]] р. році у Лондоні відбулася Перша Всесвітня виставка, на якій були зібрані досягнення передової думки із всіх країн світу. Представлені в Кришталевому палаці експонати дали поштовх не тільки фантазіям Жуля Верна, але й реальному науково-технічному прогресу. Новаторство торкнулося всіх сторін життя — від перших у світі електродвигунів до бутерброда лорда Сендвіча. Найбільший флот з найсучаснішим озброєнням (перші броненосці з'явилися в Англії) дозволив Великобританії розширити свої колоніальні володіння, зібравши під короною 40 країн. Англія була центром світу, а англієць (подібно американцеві сьогодні) почував себе як удома майже в будь-якій точці земної кулі. Кіплінг, «співак британського імперіалізму», оспівував у своїх баладах «тягар білої людини», що цивілізовані англійці мужньо несуть у колоніях серед тубільців, цих «похмурих» бентежних дикунів.

[[22 січня]] [[1901]] р. року у заміському маєтку Осборн королева Вікторія доживала свою останню годину. Близькі оточували королівське ложе, а лікар і німецький імператор [[Вільгельм II Гогенцоллерн]], онук, тримали її голову, щоб полегшити подих, що переривався.