USS Lexington (CV-2): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Truxlo (обговорення | внесок)
Скасування редагування № 15922902 користувача Truxlo (обговорення)
Рядок 39:
 
=== Початок війни ===
В момент нападу японців на [[Напад на Перл-Гарбор|Перл-ГарборХарбор]] «Лексінгтон» (''командир — - капітан першого рангу Ф.Шерман'') разом з «[[USS Enterprise (CV-6)|Ентерпрайзом]]» перебував в морі за 425 миль на південний схід від [[Мідвей (атол)|Мідуею]], тому зміг уникнути катастрофи.
 
В кінці січня 1942 року «Лексінгтон» брав участь в операції проти [[Острови Гілберта|Островів Гілберта]] та [[Маршаллові Острови|Маршаллових Островів]], забезпечуючи прикриття інших з'єднань. Потім він прикривав конвой від [[Панамський канал|Панамського каналу]] на [[Фіджі]], після чого вирушив до острова [[Нова Британія]] для атаки японської бази [[Рабаул]], де базувалась 4-та японська авіагрупа (36 торпедоносців-винищувачів G4M «Бетті», 36 винищувачів [[Mitsubishi A6M Zero|А6М «Зеро»]]) та ескадрилья «Йокогама» (18 літаючих човнів Н6К «Мейвіс»).
[[Файл:G4M shot down near USS Lexington (CV-2) 1942.jpeg|thumb|left|300px|Торпедоносець G4M «Бетті», сфотографований з «Лексінгтона» 20 лютого 1942 року]]
Вранці 20 лютого над з'єднанням з'явились два літаючі човни з Рабаула. І хоча винищувачі з «Лексінгтона» незабаром збили їх, вони сповістили по радіо про наближення противника. Піднімати літаки в повітря було рано — - ціль знаходилась на 150 миль далі від радіусу дії застарілих «[[Douglas TBD Devastator|Девастейторів]]». Американці продовжували зближення. Незабаром після полудня радар «Лексінгтона» помітив за 85 миль японські літаки - 18 машин «Бетті» двома групами йшлив атаку на авіаносець без прикриття винищувачами. Перший бій показав недостатньо чітку організацію протиповітряної оборони американських літаків. Зенітний вогонь становив загрозу більше для своїх літаків, ніж для атакувальників. Тільки виняткова вразливість «Бетті» (які за свою займистість отримали серед американських льотчиків прізвисько «Ронсон», за назвою марки запальнички) дозволила американцям збити 16 торпедоносців, втративши 2 «[[Grumman F4F Wildcat|Вайлдкети]]». В кораблі влучань не було, але через втрату раптовості атаку довелось відмінити. Після дозаправки «Лексінгтон» пішов в [[Коралове море]].
 
Після 54-денного плавання «Лексінгтон» повернувся до Перл-ГарбораХарбора, де пройшов ремонт, в ході якого з нього зняли 203-мм гармати та встановили 4 зчетверених 28-мм автомати. Після ремонту корабель повернувся в південну частину Тихого океану, де взяв участь в [[Битва в Кораловому морі|битві в Кораловому морі]].
 
=== Битва в Кораловому морі ===
Рядок 52:
7 травня літаки «Лексінгтона» атакували японський авіаносець «[[Сьохо (авіаносець)|Сьохо]]». Наступного дня літаки з «Лексінгтона» атакували японські авіаносці «[[Сьокаку]]» та «[[Дзуйкаку]]», проте не завдали їм жодних пошкоджень. Поки тривала атака, японці завдали удар у відповідь, пробивши двома торпедами лівий борт «Лексінгтона». Крім того, корабель отримав пошкодження від прямого влучання двох бомб та декількох близьких розривів. Внаслідок деформації корпуса сталась розгерметизація ємностей з авіаційним бензином, і коли джерела займання були погашені, вибухонебезпечні випари продовжували розповсюджуватись по кораблю. Через годину після атаки вони здетонували від випадкової іскри, і на авіаносці сталось декілька вибухів. Через шість годин після першого влучання був відданий наказ покинути корабель. Після евакуації членів екіпажу [[есмінець]] супроводу «Фелпс» добив палаючий авіаносець торпедами. Втрати екіпажу склали 216 чоловік (26 офіцерів та 190 матросів).
 
За свій короткий бойовий шлях «Лексінгтон» не зміг завдати противнику серйозних втрат, в основному через недосвідченість своїх льотних екіпажів та недосконалість тактики ВМС США. Втрата такого великого авіаносця стала високою платою за перемогу в битві в Кораловому морі.
 
== Література ==