Хорова музика: відмінності між версіями

Рання хорова церковна музика була [[монодія|монодичною]] у церквах як візантійського, так і римського обряду. В Україні цей тип співу представлений середньовічною монодією, що отримала назву "[[знаменний розспів]]". Київська Русь запозичила з Візантії сувору регламентацію співів і молитов, які повинні виконуватися на різних Службах: вечірній, всенічній, ранковій та Літургії відповідно до церковного календаря, що розпочинався 1 вересня, а закінчувався 31 серпня. На кожне свято виконува¬лисявиконувалися відповідні молитви і співи. З Візантії прийшла й практика вико¬ристаннявикористання в Службі трьох хорів; двох хорів співаків та хору прихожан. Найпоширенішими жанрами церковної музики були [[псалми]], [[гімни]], [[антифони]] (почерговий спів двох хорів), [[Кондак (піснеспів)|кондак]]и, [[тропар]]і, [[Канон (пісня)|канон]]и, [[стихіра|стихіри]]. Деякі жанри з часом міняли свою специфіку (кондаки, тропарі). Усі ці жанри мають візантійське походження і були запозичені Київською митрополією. Відповідно до церковних жанрів у Візантії сформувалися певні типи церковноспівочих книг. До найдавніших (VIII ст.) відносяться «Стихирарій» (збірник стихир) та «Ірмолог» (збірник ірмосів канонів церковних свят, розташованих у системі восьмигласся)).