Бучацькі: відмінності між версіями

'''Бу́чацькі''' — [[прізвище]] давніх [[шляхта|шляхетських]] родин [[герб]]ів «[[Абданк]]» («Габданк»), Тарак.

Прізвище взяли від назви поселення (або вже міста) [[Бучач]]а, яким володіли від [[XIII]] до початку [[XVI]] &nbsp;ст. Походження роду до цього часу є дискусійним ([[русини|руське]], [[литвини|литовське]], [[поляки|польське]], можливо, вони не пов'язані між собою). Дослідник [[Однороженко Олег Анатолійович|Однороженко Олег]] вважає їх (поряд з [[Кміти гербу Шренява|Кмітами]], [[Одровонжі|Одровонжами]] та ін.) нащадками шляхти з [[Малопольща|Малопольщі]].<ref>''Однороженко О.'' Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада.— К.: Темпора, 2011.— 422 с.; іл.— C. 72. ISBN 978-617-569-025-3</ref> Першим Бучацьким, який згадується в доступних джерелах, був [[Ґабріель (Гаврило) Бучацький]] &nbsp;— [[староста]] [[Кам'янець-Подільський|кам'янецький]] (джерела: ''[[Садок Баронч|Баронч С.]]'' Пам'ятки бучацькі<ref>[http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=7759&from=&from=metadatasearch&dirids=1&lang=pl ''Barącz S.'' Pamiątki buczackie.— Lwów: Drukarnia «Gazety narodowej».— 168 s. {{ref-pl}}, {{ref-la}}]</ref>, тому, можливо, руське ім'я &nbsp;— Гаврило), його наступник &nbsp;— Микола (Міколай) Бучацький &nbsp;— [[воєвода]] подільський<ref>''[[Садок Баронч|Barącz S.]]''. Pamiątki buczackie… S. 40</ref><ref>''[[Бартош Папроцький|Paprocki B.]]''[http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=5620 Herby rycerstwa polskiego… zebrane i wydane r. p. 1584»".— Kraków, 1858.— 1246 s.]— S. 609. {{ref-pl}}</ref>).

Після сутичок за спадок [[Романовичі]]в близько [[1366]] &nbsp;р. територія між [[Віслок]]ом, [[Карпати|Карпатами]], [[Серет (притока Дністра)|Серетом]] та [[Полісся]]м відійшла [[Королівство Польське (1385-1569)|Польщі]] до кінця життя короля [[Казимир III Великий|Казимежа III]] (†[[1370]]). Східні кордони терену отримали польські [[Абданк]]и, які назвались ''Бучацькими гербу Абданк,'' змогли поширити вплив вглиб Пониззя<ref>''Kowalski S.J.'' Powiat buczacki i jego zabytki.— Biały Dunajec &nbsp;— Ostróg: Wołanie z Wołynia, 2005.— 248 s.— S. 33. ISBN 83-88863-16-9 {{ref-pl}}</ref>.

Бучацькі відіграли помітну роль в історії [[Поділля]]<ref>''Н.Никола Андрусяк''. Минуле Бучаччини // [[Бучач і Бучаччина|Бучач і Бучаччина. Історично-Мемуарний Збірник]].— Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів, 1972. Т.XXVII.— 944с., іл.{{ББ}}— C. 27</ref> кінця [[XIV]]-–[[XV]], меншу -&nbsp;— Галичини. Близько [[1440]] року збудували родинну усипальницю (зусиллями Анни з Бучацьких) в [[Латинський кафедральний собор (Львів)|Латинському катедральному соборі]] [[Львів|Львова]] (пізніше &nbsp;— перебудована, тепер на її місці, за одними даними&nbsp;— [[каплиця]] Святих Дарів, третя від входу біля північної нави; за іншими&nbsp;— каплиця святого Казимира<ref>[[Мечислав Орлович|Mieczysław Orłowicz]]. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.— Lwów-Warszawa, 1925.— 276 s.— S. 81. {{ref-pl}}</ref>). [[Файл:Lwow-KatedraLacinska-wnetrze2.jpg|міні|праворуч|300пкс|Каплиця Святих Дарів (перебудована каплиця Бучацьких, [[Вишневецькі|Вишневецьких]]; на дальньому плані)]]

Інші гілки роду &nbsp;— [[Язловецькі]], [[Монастирські]].

* Ганна Бучацька &nbsp;— дружина [[Петро Гастольд|Петра Ґастольда]] &nbsp;— одного з чільних воєвод [[Ольгерд|Ольґерда]], [[намісник]] в [[Литва|Литві]] &nbsp;— (шлюб &nbsp;— близько [[1332]]/[[1333]])<ref>''[[Садок Баронч|Barącz S.]]'' Pamiątki buczackie… C. 4</ref>

* [[Михайло Адванець з Бучача|Міхал Авданець з Бучача (Бучацький)]] &nbsp;— вважається засновником роду Бучацьких гербу Абданк

* [[Теодор Бучацький Язловецький|Теодор Бучацький-Язловецький]]&nbsp;— один з перших власників [[Язловець|Язловця]] (середина [[XV]] століття]])

* [[Михайло «Мужило» Бучацький|Міхал «Мужило» Бучацький]] (*р.н.н.-†[[1469]]<ref>''[[Садок Баронч|Barącz S.]]'' Pamiątki buczackie… S. 44</ref>/[[1470]]) &nbsp;— [[Подільські воєводи|воєвода подільський]]

* [[Давид Бучацький]] (*бл.[[1440]]<ref>[http://www.geni.com/people/Dawid-Mu%C5%BCy%C5%82o-Buczacki-h-Abdank/6000000015837346328 Короткий родовід Давида Бучацького]</ref> -&nbsp;— †[[1485]]) &nbsp;— [[староста генеральний подільський]] (з [[1483]] року)

* [[Якуб Бучацький]] (*[[1430]] &nbsp;— †[[1501]]) &nbsp;— [[Руські воєводи|воєвода руський]]

* [[Іван Бучацький|Ян Бучацький]] &nbsp;— [[Теребовлянське староство|теребовлянський староста]]

* Пйотр з [[Єзупіль|Чешибісів]] Бучацький &nbsp;— молодший брат Яна, [[тесть]] [[львів]]ського каштеляна [[Ян Каменецький|Яна Каменецького]]

* Анна Бучацька-Литвинівська&nbsp;— донька Яна, дружина [[белзький каштелян|белзького каштеляна]] [[Зиґмунт з Радзанова, Угнева|Дерслава з Угнева]], доброчинниця [[Латинський кафедральний собор (Львів)|Латинського катедрального собору]] [[Львів|Львова]]<ref>{{SgKP|IX|939|Rudniki (3)}}.— S. 939. {{ref-pl}}</ref>

* [[Катажина Бучацька]] (*бл.[[1490]] &nbsp;— †після[[1558]])&nbsp;— донька [[Якуб Бучацький|Якуба Бучацького]], дружина [[Подільські воєводи|подільського воєводи]] [[Ян Творовський (Бучацький)|Яна Творовського]]

* [[Якуб Бучацький|Беата Бучацька]] ([[XVI]] &nbsp;ст.)&nbsp;— прабабця по батьківській лінії українського гетьмана [[Пилип Орлик|Пилипа Орлика]].

В різні часи представники роду володіли містами [[Бучач]]ем, [[Язловець|Язловцем]], [[Підгайці|Підгайцями]], [[Червоногородський замок|Червоногородом]], [[Одеса|Кацюбіївом]], [[Бариш (село)|Баришем]]<ref>''R.Quirini-Popławski.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.— Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz,2010.— Cz. I, tom 1.— 368s., 508 il.— S. 13. ISBN 978-83-89273-79-6 {{ref-pl}}</ref>, [[Монастириська]]ми, [[Устя-Зелене|Устям]]<ref>''Betlej A.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.- Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.— Cz. I, tom 18. 386 s., 509 il.— S. 295. ISBN 978-83-89273-79-6</ref>, [[Чернелиця|Чернелицею]]<ref>''T.Zaucha.'' Kościół parafialny p.w. Św. Antoniego w Czernelicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.— Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.— Cz. I, tom 18.— 386 s., 509 il.— S. 53. ISBN 978-83-89273-79-6 {{ref-pl}}</ref>, багатьма селами.

Представниками Бучацьких гербу Тарак були [[Якуб Мурза Бучацький]], син Селім, внук Ян.<ref>''Kryczyński S.'' Buczacki Jakub Murza, h. Abdank (um. 1835) // [[Polski Słownik Biograficzny]].— Kraków, 1937.— t. 3.— 480 s.— S. 83-84. (репринт 1989 &nbsp;р.) ISBN 83-04-03291-0 {{ref-pl}}</ref>

* ''[[Каспер Несецький|Niesiecki K.]]'' [http://polona.pl/item/167084/172/ Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …— Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728.— Т. 1.— 406 s.]— S. 217—218217–218. {{ref-pl}}

* [http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/jazlowieccy01.html#C2 Jazłowieccy (01)] {{ref-pl}}

* [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=137&from=editionindex&dirids=4 ''[[Шимон Окольський|Okolski S.'']] Orbis Polonus… &nbsp;— Kraków, 1641.— ~1000 s.— S. 9.] {{ref-la}}