Відмінності між версіями «Склименці»

м
вікіфікація
м (стильові правлення)
м (вікіфікація)
 
'''Склиме́нці''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Корсунь-Шевченківський район|Корсунь-Шевченківському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]]. У селі мешкає 165 людей. Площа села — 106,3 га.
 
Село створене у 1647–1650 роках. Саме в цей час зі Стеблева (який знаходився поруч) люди тікали від татар, й селилися в порослих ярах на території нинішнього села. Спочатку село називалося Клепане (в селі займалися клепанням обручів для діжок). А вже пізніше, за легендою, теперішня назва поселення виникла так: хутір і земля належали корсунському князю, але господарства там не було. У 1780 р. князь подарував цю землю своєму лакею Богуцькому. При оформленні документів у нотаріуса виникла потреба дати назву населеному пункту. Із жителів села князь знав лише Клима, по його імені й назвав хутір — Клименці. Пізніше до назви додалась літера «С» на початку.
== Історія ==
До 1917 р. у селі діяла церковно-парафіяльна школа, у якій навчались 30-40 дітей. При сільській управі була бібліотека з питань сільського господарства.
 
У 1925-27 рр. збудовано нову чотирирічну школу.
Село створене у 1647–1650[[1647]]–[[1650]] роках. Саме в цей час зі Стеблева (який знаходився поруч) люди тікали від татар, й селилися в порослих ярах на території нинішнього села. Спочатку село називалося '''Клепане''' (в селі займалися клепанням обручів для діжок). А вже пізніше, за легендою, теперішня назва поселення виникла так: хутір і земля належали корсунському князю, але господарства там не було. У 1780 р. князь подарував цю землю своєму лакею Богуцькому. При оформленні документів у нотаріуса виникла потреба дати назву населеному пункту. Із жителів села князь знав лише Клима, по його імені й назвав хутір — Клименці. Пізніше до назви додалась літера «С» на початку.
У 1930 р. у селі організовано колгосп «Перше Травня», який у 1959 р. об'єднано з колгоспом ім. Шевченка с. Заріччя.
 
У часи голодомору 1932-33 рр. померло 106 жителів села.
До [[1917]] р. у селі діяла церковно-парафіяльна школа, у якій навчались 30-40 дітей. При сільській управі була бібліотека з питань сільського господарства.
У роки ВВВ 142 жителі села воювали проти німецьких окупантів.
 
У [[1925-27 ]]–[[1927]] рр. збудовано нову чотирирічну школу.
 
У ході [[Колективізація|масової колективізації]] УРСР у [[1930]] р. у селі організовано колгосп «Перше Травня», який у 1959 р. об'єднано з колгоспом ім. Шевченка с. Заріччя.
 
У часи голодомору 1932-33[[голодомор]]у 1932–1933 рр. померло 106 жителів села.
 
У роки ВВВ[[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] 142 жителі села воювали проти німецьких окупантів.
 
== Персоналії ==