Відмінності між версіями «Зарницька Єфросинія Пилипівна»

нема опису редагування
 
== Біографія ==
Народилася 1867 року в м. [[Одеса|Одесі]] у родині негоціанта. Дитячі та юнацькі роки Є. Азгуріді проводила у родинному маєтку у селі Катеринівці тодішньої Херсонської губернії (тепер це Первомайський район Миколаївської області). Майбутня актриса брала участь у хорі, з великим успіхом виступала в аматорських виставах. Під час однієї з таких вистав аматорського гуртакагуртка [[Новоукраїнка|Новоукраїнки]], улітку 1888 року, Єфросинію побачив [[Кропивницький Марко Лукич|М.  Кропивницький]], який шукав талановиту молодь для своєї нової трупи. Молода аматорка вразила прославленого актора і режисера своїм голосом, грою, вмінням триматися на сцені. Він запропонував їй роботу у своїй трупі, пророкуючи в найближчому майбутньому стати зіркою української сцени.
 
Є. Азгуріді почала свій сценічний шлях під псевдонімом Зарницька у новосформованій трупі М.Кропивницького 26 січня 1889 р. в Катеринославі. Нову трупу М. Кропивницький створив з талановитої творчої молоді. До складу трупи періодично вступали і уже прославлені на той час майстри національної сцени, спостереження за грою яких (або гра у партнерстві) сприяли професіональному зростанню початківців. Постійне розширення М.Кропивницьким репертуару Зарницької (різнопланові ролі у різножанрових виставах) та гра артистки у партнерстві з учителем удосконалюють її професійну майстерність. Вже наприкінці 1891 року М. Кропивницький назве Зарницьку не просто артисткою, а митцем.
 
Зарницька грає ролі Наталки («Наталка Полтавка» [[Котляревський Іван Петрович|І.Котляревського]]), Прісіньки («Шельменко-денщик» [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Г.Квітки-Основ'яненка]]), Галі («Назар Стодоля» [[Шевченко Тарас Григорович|Т.Шевченка]]), Галі («Гаркуша» [[Стороженко Олекса Петрович|О.Стороженка]]), Олени («Не ходи, Грицю, на вечорниці» [[Александров Володимир Степанович|В.Александрова]]), Кулини («Чорноморці» [[Старицький Михайло Петрович|М.Старицького]]-[[Лисенко Микола Віталійович|М.Лисенка]]), Горпини, Вусті («Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка», «За двома зайцями» М.Старицького), Ярини, Оришки («Невольник», «Пошились у дурні» М.Кропивницького) та інші. Гастролі трупи М.Кропивницького у Катеринославі, Єлисаветграді, Харкові, Петербурзі, Тифлісі, Москві, Варшаві та багатьох інших містах супроводжувалися схвальними відгуками на гру актриси у пресі.