Ґерета Ігор Петрович: відмінності між версіями

 

== Творча і наукова спадщина ==

Ігор Ґерета написав понад 120 розвідок й статей у енциклопедіях, збірниках та періодичних виданнях як України так і Канади, Польщі, Росії, Сербії, Словаччини. Він — видавець більше як 30 книжок Інституту національного відродження України, а також співавтор трьох академічних досліджень про археологічні пам'ятки [[Прикарпаття]] і [[Волинь|Волині]] (1981 — 82); спецвипуску журналу [[Тернопіль (журнал)|«Тернопіль»]] «Художники Тернопільщини» (1994); нарисів про Теребовлю (1971); Бережани (1979, 1989); Чортків (1985); художників І. Хворостецького (1978); І. Марчука (1985); Я. Омеляна (1993).

 

=== Музейна діяльність ===

На посаді наукового працівника [[Тернопільський краєзнавчий музей|Тернопільського обласного краєзнавчого музею]] Ігор Ґерета став засновником і автором експозицій:

 

 

=== Громадська діяльність ===

Ігор Ґерета вів активну громадську роботу. У 1978 році при картинній галереї він заснував мистецький клуб, який діяв до 1985 р., згодом був заборонений. 1988 р. Ігор Ґерета став співзасновником першої в Тернополі опозиційної організації «Тернове поле»; [[Товариство української мови імені Т.Г.Шевченка|Товариства української мови]] (нині — [[Просвіта (товариство)|«Просвіта»]] ім. Т. Шевченка); 1989 — [[Меморіал (товариство)|«Меморіалу»]] ім. В. Стуса та інші.

 

 

=== Археологічна діяльність ===

У 1990 р. Ігор Ґерета розпочав створення першого археологічного музею-парку в с. [[Чернелів-Руський]] Тернопільського району. У 1993–1994 рр. він виставив на показ твори образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва із власної збірки з промовистою назвою «Мистецтво друзів», експонуючи їх у Тернополі та Львові. Як археолог Ігор Ґерета відкрив сотню та вів дослідження майже двадцяти пам'яток старожитностей України. Знаковим є могильник Черняхівської культури (III — IV ст. н. е.) у Чернелеві-Руському, який найбільш досліджений в Україні. За звітом Ігоря Ґерети з останнього його сезону за [[2000]] р., що зберігається у фондах обласного краєзнавчого музею, у Чернелівському могильнику відкрито 288 черняхівських поховань (усіх — 315 із похованнями давньоруської й [[Поморська культура|Поморської культур]]), що більше, ніж у могильнику в селі Черняхів. Артефакти з цієї пам'ятки, а також із села [[Романівка (Тернопільський район)|Романівка]] Тернопільського району, в 1995 р. були представлені на міжнародних археологічних виставках.

 

 

=== Організація культурно-мистецьких заходів ===

Ґерета — укладач десятків наукових зібрань, організатор конференцій, симпозіумів, літературно-мистецьких заходів. Організував і провів такі урочини:

 

 

=== Літературна творчість ===

Свої поезії, оповідання та новели Ігор Ґерета опублікував у кількох газетах та журналах лише після здобуття Україною самостійності, згодом уклав із творів збірочку «Скибка неба» (1997), був членом редакції «Енциклопедія Тернопільщини», журналу «Тернопіль».

 

== Пам'ять ==

* На регіональній акції «Галицький лицар 2002» Ґерету визнано (по­смертно) найвизначнішою постаттю десятиліття у краї.

 

== Премії, відзнаки, нагороди ==

* [[Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких|Премія імені Братів Богдана і Левка Лепких]] (1997)<ref>Нові лауреати премії імені братів Лепких // Свобода.&nbsp;— 1997.&nbsp;— 10 черв.</ref>.

* Почесна грамота Тернопільського осередку [[Спілка української молоді|Спілки української молоді (СУМ)]]; І. Ґерету визнано «Опікуном осередку» (1998).

 

== Примітки ==

{{reflist|1}}

 

== Література ==

* ''М. Литвин, В. Липовецький.'' Ігор Ґерета. Статті. Спогади. Світлини.&nbsp;— Тернопіль, 2012.

* ''М. Стельмах, Г. Яворський.'' Ґерета Ігор Петрович // {{ТЕС|1}}&nbsp;— С.&nbsp;447.

 

=== Публікації творів Ігоря Ґерети ===

<div class="reflist4" style="height: 200px; overflow: auto; padding: 3px" >

* Ґерета І. Скибка неба: Поезія. Проза.&nbsp;— Т.: Лілея, 1997.&nbsp;— 84&nbsp;с.

* Ґерета І. Білі хрести: Оповід. // Вільне життя.&nbsp;— 2000.&nbsp;— 1 лют.

* Ґерета І. Ярослав Омелян&nbsp;— майстер художньої графіки // Русалка Дністрова.&nbsp;— 1997.&nbsp;— Ч. 9.&nbsp;— С.&nbsp;4–5.

* Демченко В. Ф., Ґерета І.&nbsp;П.&nbsp;Теребовля: Іст.-краєзнавчий нарис.&nbsp;— Л.: Каменяр, 1971.&nbsp;— 82 с.

</div>

 

=== Статті про Ігоря Ґерету ===

<div class="reflist4" style="height: 200px; overflow: auto; padding: 3px" >

* Вільчинський О. Світла пам'ять про Ігоря Ґерету // Тернопіль вечірній.&nbsp;— 2002.&nbsp;— 5 черв.&nbsp;— С.&nbsp;6.

* «Впала колона…»: Ігор Ґерета відійшов за поріг вічності // Тернопільська газета.&nbsp;— 2002.&nbsp;— 12&nbsp;— 18 черв.&nbsp;— С.&nbsp;7.

* [http://zhnyborody.te.ua/index.php?option=com_content&view=category&id=180&Itemid=400 Вірші-присвяти Ігореві Ґереті]

 

[[Категорія:Українські археологи]]

[[Категорія:Українські історики]]