Культова проституція: відмінності між версіями

'''Проституція культова''' (''ритуальна, сакральна, храмова, релігійна, священна'') - культово-ритуальна практика здійснення [[Статевий акт|статевого акту]] в релігійних цілях (найчастіше як обряд родючості), в яку входять [[іерогаміяієрогамія]] або священний шлюб, що проводиться як обряд родючості, і деякі освячені сексуальні ритуали.

В умовах міфологізації усіх боків людського життя [[секс]] також був осмислений з релігійної точки зору. В окремих культурах він трактувався як обряд родючості, символ містичного злиття з божеством, або символ найвищого блаженства ([[екстаз]] - це і оргазм, і єднання з божеством). [[Жрецтво|Жриці і жерці]] культів [[Божество родючості|богів і богинь родючості]] зводилися в ранг культових фігур. Коли на зміну стародавнім культам, які відбувалися на відкритому повітрі, прийшли [[храм]]и, жіноча свита [[бог]]а (богів) отримала там свої приміщення, де і займалася таїнствами любові або ритуальними зляганнями. Жінок, які віддавалися храмової проституції, прийнято іменувати грецьким словом «[[іеродулиієродули]]». Деякі з них як жриці божества користувалися великою повагою; їх особливий статус був закріплений в законах. На [[Пафос (місто)|Пафосі]], як і в інших присвячених [[Афродіта|Афродіті]] храмах, обов'язково проживала група служительок-блудниць. [[Страбон]] нарахував в одному з храмів [[Коринф]]у понад тисячу іеродулієродул.

В [[Стародавня Греція|Стародавню Грецію]] практика храмової проституції разом з культом богині любові прийшла із Стародавнього Сходу. В [[Шумер]]і були закріплені правові відмінності між звичайною повією і «[[надіту]]» (іеродулоюієродулою), репутація якої охоронялася тим же законом в [[Кодекс Хаммурапі|Кодексі Хаммурапі]], який захищав добре ім'я заміжніх жінок <ref> {{книга

Жіноча і чоловіча проституція процвітала також у [[Ацтеки|ацтекських]] храмах, як про те з обуренням пише, зокрема, [[Берналь Діас дель Кастільо|Діас дель Кастільо]]. У ацтекської пантеоні було особливе божество, яке покровительствовало іеродуламієродулам. Боротьбою з подібними «нечестивими обрядами» іспанці виправдовували знищення місцевої культури і звичаїв.