Новоайдарський район: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 9:
| регіон =[[Луганська область]]
| код КОАТУУ =4423100000
| утворений =[[7 березня]] [[1923]] р.
| населення ={{Населення районів Луганської області|Новоайдарський}}
| площа =1835,88
| густота =
Рядок 36:
Новоайдарський район розташований в географічному центрі Луганської області на сході України, за 80 км від російського кордону. На півдні район має три [[ексклав]]и — села Лобачеве, Лопаскине і місто Щастя.
 
Через районРайоном протікає одна з найчистіших річок України [[Айдар (річка)|Айдар]], водна перлина Східної Слобожанщини. Район багатий на підземні водні запаси, озера, річки, має великі запаси [[крейда|крейди]], [[мергель|мергелю]], [[глина|глини]], [[пісок|піску]].
 
Східна частина району багата на [[вугілля]], недалеко від села Муратове відкрито газоконденсатне родовище.
 
На заході району розташовані масиви хвойного лісу.
Рядок 45:
 
=== Флора ===
На території району зустрічаютьсятрапляються рослини, занесені до [[Червона книга України|Червоної книги України]]<ref name="ОРЛОК">{{ref-ru}} Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания.&nbsp;— Луганск, 1992.</ref>:
* [[зозулині сльози яйцевидні]] (''Listera ovata''), [[Капітанове]];
* [[келерія Талієва]] (''Koeleria talievii''), ендемік середньої течії Сіверського Дінця;
Рядок 65:
На початку XVIII сторіччя новоайдарці активно підтримали збройне повстання Кіндрата Булавіна. Разом із придушенням повстання у 1708 році було знищено дотла й Новоайдарську слободу, а всіх її мешканців, не виключаючи жінок і дітей було страчено. Лише через кілька десятиліть на попелищах бунтівної слободи знову з'являються люди. На цей раз відновлюють поселення селяни Судженського уїзду Курської губернії.
 
У 1779 році Новоайдарська слобода стала повітовим містом Азовської губернії і дістала сучасну назву Новоайдар. Згодом після створення Української, а потім Дніпровської укріплених ліній оборонне значення НовоайдаруНовоайдара було втрачено.
 
У 1918 році в запеклих боях між селянськими угрупуваннями, білогвардійськими та червоногвардійськими загонами в Новоайдарі було встановлено радянську владу. 7 березня 1923 року село стало центром Новоайдарського району Старобільського округу.
Рядок 71:
У 1929 році в Новоайдарі було утворено перший колгосп «П'ятирічка».
 
Найяскравішим представником того часу стала Феодосія Стефанівна Перова. Вісімнадцятирічною дівчиною, закінчивши курси при Новоайдарській машинно-тракторній станції, вона організувала першу на Луганщині жіночу тракторну бригаду й кинула виклик на трудове змагання [[Паша Ангеліна|Паші Ангеліній]]. Між трактористками новаторками зав'язалась міцна дружба та трудове суперництво. Жіночі бригади досягли високих результатів, за що в 1946 році Ф.&nbsp;С.&nbsp;Перова була удостоєна високого звання&nbsp;— Героя Соціалістичної праці.
 
Яскравий приклад трактористки став символом трудівника сільського господарства, на якому виховувалось не одне покоління хліборобів Новоайдарщини.
 
12 липня 1942 року німці увійшли до Новоайдара. 190 днів тривала окупація. Лише зимовим ранком 21 січня 1943 року танкові частини генерала Полубоярова визволили Новоайдар від німецьких військ. Одна з вулиць НовоайдаруНовоайдара носить ім'я Полубоярова.
 
Понад 10 тисяч новоайдарців були призвані до лав Радянської Армії, в тому числі 389 жінок, які пройшли дорогами війни. Загинуло з 1941 по 1945 рік 6448 осіб. На Айдарщині 34 братських могили, в яких заховано понад 1500 воїнів.