Міщанство: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
==Історія==
Починаючи з Середньовіччя, міщанство мало права самоврядування — згідно з нормами [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]], Бранденбургського права, Любецького права, [[Кульмське право|Кульмського права]] та інших правових систем. За ними громадяни міст — міщани — звільнялись від залежності, суду [[феодал]]ів ([[Шляхта|шляхти]]), підлягаючи лише [[Магістрат|магістрату]] міста і суду [[війт]]а. Це робило міщан вільними людьми, які самі обирали своє місце проживання, зайняття.
На теренах [[Україна|України]] міщани з'явились з середини [[XIV століття|14 ст.]] з наданням [[Правителі Галицько-Волинського князівства|галицько-волинськими князями]], польськими королями містам магдебургії. Стан спадкувався за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти у даному поселенні визначеним [[Нерухомість|нерухомим майном]]. Історично та соціально — це той самий [[суспільний прошарок]], що у французькому суспільстві та мові позначається словом [[буржуазія]], а в німецькому — [[бюргерство]]; часто з уто́чненням — «дрібна́ буржуазія», «дрібне́ бюргерство».
| |||