Високий замок: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aeou (обговорення | внесок) :)))))) |
|||
Рядок 25:
Новий мурований замок постав на Замковій горі наприкінці [[XIV]] століття, очевидно, вже після остаточного захоплення руських земель [[Королівство Польське|Польщею]] [[1387]] року. Він став резиценцією королівського [[староста|старости]] й залоги. Його використовували також як в'язницю. Тут, зокрема, перебували полонені в битві під [[Ґрюнвальдська битва|Ґрюнвальдом]] у [[1410]] році німецькі лицарі, згодом утримували княжну [[Острозька Гальшка Іллівна|Гальшку Острозьку]].
Згідно з описом, 1562 року був у доброму стані, мав каплицю з необхідними предметами, «королівське мешкання», «муровані хідники», склепіння для «чуваючих», 10
[[Файл:Lviv High Castle (Engraving).jpg|ліворуч|міні|200пкс|Фрагмент гравюри панорами Львова 17 століття із зображенням Замкової гори]]
Високий Замок не раз добудовували та ремонтували. Під час української революції під проводом [[Хмельницький Богдан|Б. Хмельницького]] Високий замок [[15 жовтня]] [[1648]] року здобули селянсько-козацькі загони полковника [[Кривоніс Максим|Максима Кривоноса]]. [[1672]] року був захоплений під час турецько-татарської навали.<ref>''
На початку [[XIX століття]] більшу частину Високого Замку розібрали; розбирали на будівельний матеріал мальовничі скелі, на яких знаходився фундамент фортеці. Зокрема, кам'яниця на вулиці Личаківській, № 3 збудована з нього.<ref>''Крип'якевич І. П.'' Історичні проходи по Львові… — С. 25</ref> Рештки мурів майже дощента знищили у [[1868]]–[[1869]] роках під час насипання ''[[Копець Люблінської унії|копця Люблінської унії]]''. Фрагмент стіни, що зберігся — це південний мур так званого ''пригородку'' — двору між головними зовнішньою та внутрішньою брамами замку.
У [[2004]]–[[2005]] роках у Львові обговорювалася можливість відтворення на Замковій горі кам'яної споруди замку. Проект знайшов своїх прибічників і противників, та не був реалізований.
| |||