Сидоренко Володимир Петрович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 45:
{{MedalCompetition|[[Олімпійські ігри]]}}
{{MedalBronze | [[Літні Олімпійські ігри 2000|Сідней 2000]] | Найлегша вага}}
{{MedalCompetition|[[Чемпіонат світу з боксу]]}}
{{MedalGold|[[Чемпіонат світу з боксу 2001|2001 Белфаст]]|Найлегша вага}}
{{MedalBottom}}
 
'''Володимир Петрович Сидоренко''' ([[23 вересня]] [[1976]], [[Енергодар]]) - український боксер, призер [[Олімпійські ігри|Олімпійських ігор]], чемпіон світу з [[2001]] р. у найлегшій ваговій категорії.
 
'''Володимир Петрович Сидоренко''' ([[23 вересня]] [[1976]], [[Енергодар]]) - український боксер,виступаючий в найлегшій (Bantamweight) ваговій категорії.Бронзовий призер [[Олімпійські ігри 2000|Олімпійських ігор 2000 року]],Чемпіон чемпіонЕвропи світусеред злюбителів [[2001]]2000 р.року уі найлегшійсрібрний ваговійпризер категоріїчемпіонату світу серед любителів 2001 року.
Бронзову олімпійську медаль Володимир Сидоренко виборов на сіднейській Олімпіаді у вазі мухи.
 
У [[2001]] році перйшовперейшов у професіонали.Наніс першу поразку непереможному тайському боксеру, Пунсовату Кратингдаэнгджиму. [[26 лютого]] [[2005]] року виборов вакантний пояс [[WBA]], який успішно захистив шість разів, програвши його лише у травні [[2008]] панамцю [[Ансельмо Морено.]]
 
<nowiki> </nowiki>Перший тренер - Манзуля Володимир Романович.
 
семиразовий чемпіон світу по боксу серед професіоналів по версії WBA, заслуженний майстер спорту.
 
== Біографія ==
Володимиру як і його брату Валерію захоплення спортом з ранніх років прищепив батько - Петро Петрович, який працював, в той час, тренером по боротьбі самбо. Після того, як батько завершив тренерскую работу, брати перейшли в секцію боротьби дзюдо, а після і в секцію вільноїй боротьби. Боксерска кар'єра братів почалась в 1988 році, в 12-літньму віці, коли школа боксу в Енергодарі, була одною з кращих в області. Брати попадають до молодого, але вже досить досвітченому тренеру Володимиру Романовичу Манзулі, який побачив в хлопцях талант і виховав в них дух справжніх чемпіонів. « Поначалу бокс был всего лишь увлечением », - згадує Володимир. « Но тренер нас очень плавно подвел к тому, что бокс – это спорт. Некоторые приходят заниматься, получают по носу и больше не возвращаются. А тренер научил нас защищаться. Более того, у нас были очень хорошие и сложные тренировки. Мы отдавали себя боксу полностью».
 
Після багато чисельних зборів, треніровок і вдалих виступів на змаганнях, брати, в 1993 році, попадають в склад Національної збірної України. А вже рівно через рік призиваются в армію, в київску 220-ту спортроту Центрального Спортивного Клуба Армії (ЦСКА). Тренер спорт клубу, Вадим Олексійович Золотарьов, був другом Володимира Романовича і вони, в тренерскому тандемі, почали тренірувати братів Сидоренко до завершення їх любительської кар'єри.
 
За роки служби брати Сидоренко приняли участь в 4-ох чемпіонатах світу, серед воєннослужбовців. Володимир в 3-ох Чемпіонатах світу став Чемпіоном: в 1995 році в Італії, в 1997 році в США, в 1999 році в Німеччині.За час любительської кар'єри Володимир ставав переможцем матчевих зустрічей США-Україна і Україна - Куба. В 1998 році Володимир стає Чемпіоном Європи в місті Мінськ (Білорусь). А вже в 2000 році брати двоє стають Чемпіонами Європи в місті Тампере (Фінляндія).
 
В 2000 році Володимир Сидоренко, вже в складі Олімпійскої збірної України, бере участь в Олімпійских Іграх в Сіднеї (Австралія). Тоді Володимир був капітаном Олімпійскої збірної по боксу. В ваговій категорії - 51 кг. він стає бронзовим призером Олімпійских Ігор, поступившись в півфінальному поєдинку боксеру з Тайланда, який в підсумку став Чемпіоном Олімпіади.Після виступів на Олімпіаді,Володимир приймає рішення залишитись в любителях і виступити на Чемпіонаті світу 2001 року в Белфасті (Ірландія),де стає срібним призером.
 
В кінці 2001 року, закінчується любительська кар'єра Володимира, і він підписує контракт з професійним клубом "UNIVERSUM-BOX-PROMOTION", де і починається його професійна кар'єра.
 
[[26 лютого]] [[2005]] року виборов вакантний пояс [[WBA]], який успішно захистив шість разів, програвши його лише у травні [[2008]] панамцю [[Ансельмо Морено.]] Наніс першу поразку непереможному тайському боксеру, Пунсовату Кратінгдаєнгджіму.
 
== Турнір на призи Братів Сидоренко ==
Разом з братом-близнюком заснували щорічний Турнір на призи братів Сидоренків. Перші три турніри були проведені в м. Енергодар. З 2008 року проводяться восени в місті [[Севастополь|Севастополі]].
 
У [[2001]] році перйшов у професіонали. [[26 лютого]] [[2005]] року виборов вакантний пояс [[WBA]], який успішно захистив шість разів, програвши його лише у травні [[2008]] панамцю [[Ансельмо Морено.]]
== Дивись також ==
* [[Сидоренко Валерій Петрович]]