Церква святого Миколая (Сокаль): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 27:
== Історія ==
Сокаль було вперше документально згадано [[1377]], а [[1424]] йому було надано [[Магдебурзьке право|міське право]]. З тих найдавніших часів у місті існувала церква Пречистої Діви Марії і при ній існувала [[парафія]].
Внаслідок [[Татари|татарського]] погрому [[1519]] і перенесення міста на інший бік [[Буг]]у було збудовано дерев'яну церкву Пречистої Діви Марії з дзвіницею, а біля них на початку XVI ст. вимурували тридільну церкву Св. Миколи. Їх обвели спільним монастирським муром. Церкви існували поряд до [[1821]], коли церкву Пречистої Діви Марії знищив вогонь.
У церкві Святого Миколи 27 [[Березень|березня]] [[1594]] проходила нарада православних [[єпископ]]ів [[Україна|України]], де прийняли рішення про унію з [[РКЦ]]. У церкві перебував певен час [[Гавриїл (Коленда)|Гавриїл Коленда]], котрий подарував церкві [[1669]] ікону Прсв. Богородиці. Церкву відновлювали після пожеж [[1613]], [[1677]], а [[1694]] реставрували. Вірогідно, спочатку церква була одноверхою і лише у XVIII ст. встановили барокове купольне завершення над основними об'ємами і криласами. У акті візитації [[1731]] зазначено, що церква при будівництві отримала [[склепіння]], але лише недавно прикрашено високою банею і новим дахом. Її інтер'єр був розписаний впродовж [[1752]]-[[1756]] років. Автором розписів, можливо, був [[львів]]ський художник [[Станіслав Строїнський]]. [[Парох]] о. Іван Ціпановський провів оновлення церкви. За час перебування у [[Парафія|парафії]] ([[1853]]-[[1877]]) він встановив новий [[іконостас]] і наказав її наново розписати. У 1890-х роках до південної стіни [[Нартекс|притвору]] прибудували [[Каплиця|каплицю]].
Церкву відновили [[1927]]. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] була значно пошкоджена і закрита після потрапляння на терени [[СРСР]].
| |||