Стародавній світ: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Dexbot (обговорення | внесок)
м Removing Link FA template (handled by wikidata) - The interwiki article is not featured
м вікіфікація
Рядок 1:
[[Файл:Pharaoh.svg|thumb]]
'''Стародавній світ''' - — термін, що описує [[історія|історію]] [[людство|людства]] з початку писаної історії до [[Середньовіччя]]. Частково цю тему покривають статті [[Стародавній Єгипет]], [[Стародавня Індія]], [[Стародавній Китай]], [[Стародавня Греція]], [[Стародавній Рим]] та [[Месопотамія]]. В історію Стародавнього світу входить період [[античність|античності]], який охоплює час, починаючи з перших [[Олімпійські змагання|Олімпійських ігор]] у [[Греція|Греції]], тобто з 776 року до Христа, чому приблизно відповідає також дата заснування [[Рим]]а  — 753 рік до Христа.
 
Стародавньому світу передують доісторичні часи, описані в статті [[Первісне суспільство]]. Точної дати завершення періоду Стародавньої історії немає. Границя переходу до Середньовіччя умовна. Наприклад, щодо [[Америка|Америки]] вважається, що стародавня історія тривала до відкриття континенту Колумбом, щодо [[Індія|Індії]], до стародавньої історії включають період [[Серединні держави Індії|Серединних держав]] та [[Держава Гуптів|держави Гуптів]], щодо Китаю, вважається що стародавня історія тривала до кінця [[Династія Цінь|Династії Цінь]], тобто завершилася ще за 200 років до Христа.
 
Із трьох класичних віків історія Стародавнього світу включає [[Бронзова доба|Бронзову добу]] і [[Залізна доба|Залізну добу]], а також епоху записаної історії, що прийшла на зміну Залізній добі.
 
== Початок ==
До середини 4 тисячоліття до Христа [[людство]] розселилося на всі [[континент]]и, поряд із традиційними [[мисливство]]м та [[рибальство]]м, освоїло [[скотарство]] й [[землеробство]]. В залежності від району земної кулі та від місцевих природних умов переважали ті чи інші види занять. Людські племена поділилися на [[кочівники|кочові]] та осілі. Кочівники займалися переважно скотарством, а осілі - — землеробством або рибальством, і ті й інші доповнювали свої харчові запаси полюванням (дивіться, наприклад, [[Трипільська культура]]). Ліси були майже незаймані, ріки чисті, простору багато, життя коротке і небезпечне.
 
Племена вже тоді [[торгівля|торгували]] між собою, обмінюючи те, що було в них у надлишку на те, чого їм бракувало, але ніколи не відмовлялися від можливості відібрати чуже силою. Між племенами точилися [[війна|війни]] за мисливські угіддя та за пасовища, рухливі швидкі кочівники нападали на осілі племена. Осілим племенам, прив'язаним до своїх полів, доводилося захищатися, а, отже, будувати укріплені поселення - — перші [[місто|міста]].
 
У двох місцях на Землі, де умови були особливо сприятливі для землеробства: в [[Месопотамія|Месопотамії]], тобто долині між річками [[Тигр (річка)|Тигр]] та [[Євфрат]], яку називають [[колиска цивілізації|колискою цивілізації]], та в долині річки [[Ніл]], в середині 4 тисячоліття місцеві племена збагнули переваги організованої праці великого масштабу, якої вимагала [[іригація]], а також те, що організовану працю можна отримати за допомогою інституту [[рабство|рабства]]. Так зародилися перші цивілізації на Землі - — [[Шумер]]ська та [[Стародавній Єгипет|Єгипетська]]. Іригаційні роботи - — спорудження [[канал (гідротехніка)|каналів]] і [[дамба|дамб]] вимагали багато рабів, але допомагали отримати більші врожаї, необхідні не тільки для прогодування цих рабів, а й для утримання [[держава|держави]] - — апарату насильства, необхідного для підтримання [[рабовласницький лад|рабовласницького ладу]].
 
Потреби управління вимагали винаходу [[писемність|писемності]] для обліку та листування, і перша писемність в історії людства, [[клинопис]], з'явилася в Шумері в 34 столітті до Христа.
Рядок 17:
Інші цивілізації, що існували ще в 4 тисячолітті до Христа: [[Хараппська цивілізація]] в долині [[Інд]]у та [[Стародавній Китай|стародавня китайська цивілізація]].
 
Міста, оборонні споруди, велика [[густота населення]] створювали найкращий захист від нападів кочівників, але цей захист не був абсолютно надійним - — кочівникам потрібно було згуртувати більші загони. Внаслідок таких нападів давні цивілізації час від часу гинули, але потім відроджувалися знову, часто вже під владою племен, які їх завоювали.
 
== Колапс ==
У 13 - — 12 століттях до Христа великі цивілізації бронзової доби в [[Месопотамія|Месопотамії]] та [[Середземномор'я|Середземномор'ї]] розвалилися.
 
== Класична античність ==
Період класичної античності в Середземномор'ї починається з 8 століття до Христа.
 
== Осьова доба ==
Для 6 - — 2 століття до Христа характерний розквіт культури та філософії, докорінна зміна основ світогляду.
 
== Імперії ==
Рядок 35:
 
== Поступ ==
 
=== Релігія та філософія ===
[[Іудаїзм]], від якого походять [[авраамітичні релігії]] виник приблизно за 1800 років до Христа. Інші релігійні системи: [[індуїзм]], [[зороастризм]], [[буддизм]], [[джайнізм]] склалися в [[Осьова доба|Осьову добу]] в 6 столітті до Христа. В Індії існували два напрямки релігійно-філософської думки, один спирався на [[Веди]], інший на традицію [[Шрамана|шрамани]]. Веди лягли в основу [[індуїзм]]у, шрамана породила [[буддизм]] та [[джайнізм]].
Рядок 40 ⟶ 41:
У [[Середземномор'я|Середземномор'ї]] міфологічна традиція і [[політеїзм|політеїстичні релігії]] панували набагато довше, але, починаючи з [[1 століття]], їх почали витісняти [[монотеїзм|монотеїстичні регілії]], зокрема [[християнство]]. Християнство набуло сили в період розквіту [[Римська імперія|Римської імперії]] і згодом стало державною релігією, проте з початком [[Середньовіччя]] поступилося на [[Ближній Схід|Ближньому Сході]] спорідненій авраамітичній релігії [[іслам]]у. Втім, незабаром воно поширилося серед язичницьких племен [[Європа|Європи]], але це вже історія іншої доби.
 
У Китаї в період Осьової доби утворилися основоположні філософські системи: [[даосизм]], [[легізм]] та [[конфуціанство]].
 
Найвищого розквіту філософія досягла в [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]], де склалося велике різномаїття філософських шкіл, що мали визначальне значення для формування західної культури.